У Львові відкрили меморіал на місці зруйнованих під час Другої світової війни єврейської синагоги і школи.
На меморіалі представили перший етап проекту – законсервовані залишки синагоги "Золота Роза", фундамент єврейського будинку навчання "Бейт Гамідрашу" та інсталяцію "Увіковічнення".
Синагогу законсервували так, щоб у майбутньому можна було відбудувати усю будівлю.
За задумом, меморіал має стати публічним місцем дискусій та діалогу у Львові. У Центрі міської історії сподіваються, що українці бачитимуть минуле євреїв як частину своєї історії.
Меморіал складається із 39 різних стел. 31 стела містить висловлювання зі спогадів, щоденників, книг рабинів, письменників і мешканців міста. Проект втілювали вісім років.
Забута єврейська історіяНапередодні Другої світової війни у Львові мешкало понад 312 тис. людей, з яких майже третина були євреями. Німецьку окупацію та Голокост пережило усього кількасот євреїв. Не встояли також і більшість сакральних будівель.
Це порожнє місце, де колись була синагога, цей вільний простір показує, чого бракує нам і цьому місту
Ернст Райхель,
посол Німеччини в Україні
Ще кілька років тому "Простір Синагог" був закинутим місцем у бур’янах, огородженим парканом.
"Зараз у Львові можна знайти багато слідів колись багатої єврейської культури. Такі місця є надзвичайно важливими для нас, нащадків євреїв, бо тут ми можемо візуалізувати те життя, яким жили наші предки", - розповіла Марла Осборн з Gesher Galicia, організації, яка досліджує історію єврейства Галичині.
Окрім кількасот львів’ян, які прийшли на відкриття та найбільших єврейських організацій, які долучилися до спорудження, подію відвідав посол Німеччина в Україні Ернст Райхель.
Справа в тому, що Німецький уряд разом з організацією міжнародного співробітництва GIZ брали участь у реалізації проекту. Посол вважає, що цей простір має нагадувати про тисячі жертв Голокосту та про їхніх ненароджених дітей.
"Це порожнє місце, де колись була синагога, цей вільний простір показує, чого бракує нам і цьому місту", - сказав пан Райхель.
СпогадиОсвятити меморіал приїхав рабин Сіва Файнерман.
"Кому не скажи Талмуд, усі починають жахатися – то щось недосяжне, то щось неосяжне",
- бідкався рабин.
Нарешті у Львові з‘явилося місце, де гідним чином представлене багате минуле єврейської громади міста.
Гаральд Біндер, президент ради Фундації Центру міської історії Центрально-Східної Європи
Він попросив усіх встати, щоб вперше за майже 100 років прочитати на місці синагоги молитви і благословити це місце.
Емоційними моментами відкриття були спогади євреїв, яким вдалось вижити під час німецької окупації Львова. Через поважний вік багато хто не зміг приїхати особисто, тому деякі спогади зачитували з листів.
"Я з тих небагатьох врятованих євреїв після 14-місячного життя під вулицями Львова, переховування у львівських каналах від німецької окупації. Темрява – це те, що ми пережили саме в тих каналах, над якими ви, напевно, також стоїте сьогодні", - це слова 81-річної Крістін Керен.
Вона мешкає у Нью-Йорку разом із чоловіком Мар’яном, який народився у Кракові, а під час війни переховувався у Львові разом з Крістін під вулицею Коперника.
Планується, що наступний етап робіт проведуть на площі Арсенальній, де раніше була велика міська синагога. За словами очільниці управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілії Онищенко, роботи там зможуть початись 2018 року.
Рабин Сіва Файнерман наостанок попросив відвідувачів покласти на пам’ятні плити по камінцю, щоб вшанувати загиблих згідно древньої єврейської традиції.
