Глибокі співчуття рідним та близьким покійної, її побратимам у національно-визвольній боротьбі висловлюють міський голова Яворова, депутатський корпус. Голови Яворівських РДА та районної ради.
Нелегкий життєвий шлях пройшла ця сильна духом українка, патріотка.
Євгенія Іванівна – ветеран освітянської ниви, яка за вірність українській національній ідеї зазнала більшовицьких репресій, тюремного ув’язненнях, сибірського заслання.
Її, ще зовсім молоденькою вчителькою, заарештували більшовики в день загибелі Романа Шухевича – 5 березня 1950 року. Вивели з уроку зі школи, де вчителювала, не давши навіть піти додому й зібрати речі… Їй тоді було 20 років… Привезли у Львів, у тюрму. Звідти етапували в Красноярський край. А там уже були її батьки, сусіди. У той злощасний березень, 67 років тому, стався великий яворівський вивіз порядних українців «енкаведистами».
Повернулася Євгенія Букаріна на рідну Яворівщину в 1959 році: пішла знову учителювати. А коли в Яворові відбувся Світовий конгрес яворівців (це було в 2001 році), на який з’їхалися вихідці з цього міста, що живуть в США, Канаді, Великобританії, Польщі та в інших державах, Євгенію Букаріну було обрано одноголосно лідером цього конгресу.
Ще донедавна пані Євгенія брала активну участь у громадському житті Яворова, була активною членкинею Яворівського осередку «Союзу Українок», опікуватися сиротами, ветеранами.
А нині вже не стало доброї людини. Так гірко споглядати, як історичні, неординарні особистості відходять у вічність.
Усміхнена, доброзичлива, позитивна Євгенія Іванівна Букаріна назавжди залишиться в пам’яті мешканців міста Яворова, яких любила всією своєю щирою українською душею.
