10 листопада 2026 року в Абу-Дабі Україна, США та Росія відновили тристоронні переговори після дев’ятимісячної перерви. Перший день присвятили гарантіям безпеки, гуманітарним питанням та можливим крокам до припинення бойових дій. Однак Україна й Росія, як і раніше, зберігають принципові розбіжності щодо територій і послідовності етапів мирного врегулювання. Від результату переговорів залежить, чи зможуть сторони перейти від обговорення умов до конкретних домовленостей.
Коротко про головне
- Переговори України, США та Росії відновилися після дев’яти місяців без тристоронніх зустрічей.
- Європейські партнери провели окремі консультації з Україною та США, але не брали участі в основному тристоронньому форматі.
- Для України пріоритетами залишаються припинення бойових дій, звільнення полонених і гарантії безпеки, які унеможливлять повторення війни.
- Подальший результат залежатиме від того, чи погодяться сторони обговорювати практичні кроки без попереднього розв’язання всіх суперечностей щодо європейської безпеки.
У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів 10 листопада розпочався новий раунд переговорів України та Росії за посередництва США. Міністерство закордонних справ ОАЕ підтвердило проведення зустрічі за участю міністра закордонних справ Абдулли бін Заїда Аль Нагаяна. Емірати заявили про готовність допомагати сторонам шукати політичне врегулювання.
Українську делегацію очолив керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До її складу увійшли керівник Офісу Президента Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Вадим Скібіцький і Давид Арахамія. США представили Стівен Віткофф та Джаред Кушнер, а російську делегацію очолив помічник президента Росії Володимир Мединський.
За повідомленням Associated Press, основна зустріч тривала приблизно чотири години. До її початку українська делегація провела консультації з представниками США, Європейського Союзу, НАТО та кількох європейських держав. Показово, що європейські партнери не були учасниками основних тристоронніх переговорів.
По завершенню першого дня президент Зеленський охарактеризував обговорення як конструктивне. За його повідомленням,
делегації розглядали гуманітарні питання, звільнення військовополонених, гарантії безпеки та можливі заходи деескалації. Президент наголосив на потребі створити механізми, які працюватимуть у довгостроковій перспективі.
Державний секретар США Марко Рубіо також позитивно оцінив зустріч. Однак застеріг, що врегулювання потребуватиме тривалої роботи. Тож позитивні оцінки дипломатів поки не означають, що сторони узгодили умови припинення війни.
За інформацією Reuters, станом на завершення першого дня Росія не оприлюднила докладного повідомлення про зміст обговорення. Делегації запланували продовжити роботу 11 листопада.
Чому переговори в Абу-Дабі відновилися після тривалої перервиНагадаємо, що попередні тристоронні зустрічі України, США та Росії проходили на початку 2026 року. Вони не завершилися домовленістю про припинення війни. Після лютневого раунду безпосередні консультації в такому форматі фактично зупинилися.
У листопаді США відновили дипломатичні зусилля, намагаючись скоротити розбіжності між Києвом і Москвою. Представники президента США Дональда Трампа провели підготовчі контакти з обома сторонами.
Джаред Кушнер навіть повідомив про певне зближення позицій, однак публічно погоджених умов майбутньої угоди наразі немає.
Підготовка до переговорів відбувалася протягом кількох днів. 4 листопада Володимир Зеленський провів півторагодинну телефонну розмову зі Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили майбутню зустріч, гарантії безпеки та потреби України в протиповітряній обороні.
Цього разу окремим напрямом стали також консультації з європейськими державами. 6 листопада Зеленський обговорив підготовку до Абу-Дабі з лідерами країн Північної Європи та Балтії. Учасники обговорень наголосили, що питання європейської безпеки потребують участі самих європейських держав.
9 листопада президент України повідомив, що переговорна команда вже прибула до Еміратів. Напередодні тристоронньої зустрічі Київ продовжував узгоджувати позиції з партнерами, зокрема щодо гарантій післявоєнної безпеки.
Показово, що відновлення дипломатії відбувається під час бойових дій та ударів по інфраструктурі. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у вересні 2026 року загинули щонайменше 328 цивільних,
ще 2 105 дістали поранення.
Сукупна кількість загиблих і поранених за вересень була на 85% більшою, ніж за аналогічний місяць 2025 року. За січень–вересень 2026 року ООН зафіксувала 2 570 загиблих і 15 211 поранених цивільних. Ці дані свідчать, що дипломатичні консультації наразі не супроводжувалися стійким зниженням втрат серед населення.
Військові дії створюють додатковий тиск на переговорний процес. Удари по енергетичних об’єктах безпосередньо позначаються на електропостачанні, роботі підприємств і повсякденному житті громадян. Саме тому можливі домовленості про деескалацію мають практичне значення незалежно від перспектив остаточної мирної угоди.
Чого домагаються Україна, Росія та США на переговорахНайбільші розбіжності стосуються територій, гарантій безпеки та порядку виконання можливих домовленостей. Сторони погоджуються, що питання європейської безпеки потребують обговорення, але пропонують різну послідовність дій.
Україна наполягає на припиненні бойових дій та створенні гарантій, які захистять державу від нової війни. Президент Володимир Зеленський неодноразово відкидав вимоги передати Росії території,
які залишаються під контролем України. Київ не погоджується з обмеженнями чисельності Збройних сил України та права самостійно визначати безпекові домовленості.
10 листопада під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом Зеленський підтвердив українські пріоритети.
«Україна та партнери налаштовані працювати змістовно заради деескалаційних кроків, напрацювання дієвих гарантій безпеки та наближення реального миру», — зазначив президент України.
Росія натомість висуває інші умови. За даними Reuters, Москва наполягає на нейтральному статусі України, відмові від вступу до НАТО та територіальних поступках. Російська сторона також пропонує узгодити ширші принципи європейської безпеки перед остаточним врегулюванням війни.
У перший день переговорів міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтримав ідею перш за все визначити параметри майбутньої системи безпеки. Такий підхід передбачає обговорення відносин Росії із західними державами як частини переговорного процесу.
Європейські партнери пропонують інший порядок. За позицією президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн,
яку транслює Reuters, широкі дискусії щодо системи безпеки мають відбуватися після припинення бойових дій.
Разом із тим, США намагаються знайти прийнятний для сторін механізм домовленостей. Вашингтон розглядає можливість ширшого багатостороннього формату, який згодом включатиме європейські держави. Американські представники обговорюють як безпеку України, так і майбутні механізми стабільності в Європі.
Reuters також повідомило про припущення американських посадовців щодо можливості територіального компромісу. Однак високопоставлений представник України заперечив готовність Києва погодитися на запропоновані поступки.
Розбіжності стосуються і послідовності дій. Київ хоче спершу припинити війну та забезпечити захист від повторного нападу. Москва пропонує розглядати припинення війни в межах ширшої угоди про безпеку. А США шукають формулу, яка дозволить продовжити переговори попри ці суперечності.
Чому Європа прагне брати участь у переговорах щодо УкраїниПеред тристоронньою зустріччю 10 листопада представники Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії,
України, США та НАТО провели окремі консультації. Їхній результат виклали в офіційній заявіЄвропейської ради.
Учасники підтвердили, що майбутні домовленості повинні поважати суверенітет, територіальну цілісність і право держав самостійно ухвалювати рішення. Окремою вимогою стали надійні гарантії безпеки для України.
Європейські партнери з-поміж іншого наголосили на необхідності зберегти роль НАТО в колективній обороні. Вони також підтримали подальшу співпрацю зі США та Україною і заявили про намір розширювати багатосторонні консультації.
Разом з тим, присутність представників Європи в Абу-Дабі ще не означає їхнього безпосереднього залучення до переговорів з Росією. На брифінгу Європейської комісії 10 листопада речник підтвердив, що метою залишається перехід до широкого формату. Однак конкретної дати таких консультацій наразі немає.
Для ЄС участь у переговорах передусім має практичне значення. Майбутні гарантії можуть передбачати військову допомогу Україні, підготовку військовослужбовців або інші довгострокові зобов’язання. Тож європейським державам доведеться визначати власну роль у виконанні можливих домовленостей.
Показово, що 9 листопада Рада ЄС продовжила мандат військової місії EUMAM Ukraine до 15 листопада 2028 року. На наступні два роки передбачено майже €300 млн. Від початку роботи місія підготувала понад 100 тисяч українських військовослужбовців.
Це рішення ухвалене окремо від переговорів в Абу-Дабі. Проте воно підтверджує, що Європейський Союз продовжує планувати військову підтримку України на кілька років уперед.
Як бачимо, європейські держави прагнуть уникнути ситуації, коли майбутні безпекові зобов’язання визначатимуться без їхньої участі. Росія, зі свого боку, вважає ширші відносини із Заходом окремим предметом домовленостей. Тож узгодження цих підходів залишається одним із дипломатичних завдань.
Що переговори в Абу-Дабі можуть змінити для УкраїниОчікується, що найближчий практичний результат переговорів може стосуватися гуманітарних домовленостей. Під час першого дня делегації обговорювали звільнення військовополонених, повернення цивільних та дітей. Однак офіційного повідомлення про погоджені списки або дати нового обміну станом на 10 листопада немає.
Гуманітарний напрям уже має приклади результативного посередництва ОАЕ.
Міністерство закордонних справ Еміратів повідомило, що 23 жовтня відбувся обмін 540 полоненими. Кожна сторона передала по 270 осіб.
За підрахунками МЗС ОАЕ, станом на 23 жовтня за посередництва Еміратів було обміняно 8 537 осіб. Зауважимо, що ця статистика охоплює попередні операції та не є результатом листопадових переговорів. Вона показує, що окремі гуманітарні рішення можливі навіть без загальної мирної угоди.
Інший напрям стосується безпеки українських міст. Можливі домовленості про обмеження ударів по інфраструктурі могли б зменшити ризики для енергосистеми. Однак жодного підтвердженого механізму такого припинення ударів після першого дня переговорів не оприлюднили.
Для Збройних сил України головним питанням залишаються довгострокові гарантії. Їхній зміст визначатиме можливості оборони, характер міжнародної допомоги та майбутнє військової співпраці. Доки механізми не погоджені, говорити про конкретні зміни для ЗСУ передчасно.
Російська сторона заперечує доцільність загального припинення бойових дій до погодження ширшої угоди. Москва аргументує це ризиком,
що пауза дозволить Україні поповнити військові ресурси. Така позиція пояснює, чому навіть тимчасове припинення вогню залишається предметом суперечок.
Однак статистика ООН показує масштаб цивільних втрат, які тривають під час дипломатичних консультацій. Саме тому питання послідовності домовленостей має безпосередні гуманітарні наслідки. Відкладення припинення бойових дій залишає цивільне населення під загрозою нових ударів.
Для України результатом переговорів стане лише домовленість із визначеними зобов’язаннями та способами їх виконання. Публічні оцінки зустрічей не замінюють узгоджених механізмів безпеки або підтвердженого припинення бойових дій.
Що вирішуватимуть на переговорах в Абу-Дабі 11 листопадаНаступний день переговорів запланований на 11 листопада 2026 року. Делегації мають продовжити обговорення питань, які залишилися відкритими після першої зустрічі. Публічно погодженого порядку денного з переліком рішень поки не оприлюднили.
Найближчим показником результативності стане інформація про конкретні гуманітарні домовленості. Підтвердження нового обміну полоненими або погодження процедур повернення цивільних означатиме практичний результат зустрічі.
Другий показник стосується деескалації. Сторони можуть обговорювати можливість припинення окремих видів ударів, однак будь-які такі домовленості потребуватимуть механізмів перевірки виконання. Без визначених правил заяви про зниження інтенсивності бойових дій залишаться політичними намірами.
Третім питанням стане майбутній формат дипломатії. США та європейські партнери обговорюють розширення переговорів, але конкретних умов участі Європи ще немає. Визначення складу наступних зустрічей покаже, наскільки сторони готові перейти до ширшого обговорення безпеки.
Важливо, що переговори в Абу-Дабі відновили прямі контакти України та Росії за посередництва США після дев’яти місяців перерви. Перший день підтвердив можливість обговорювати гуманітарні питання й гарантії безпеки, але не усунув розбіжностей щодо територій та умов припинення війни. Наступний етап покаже, чи здатні сторони погодити окремі практичні рішення без остаточного врегулювання всіх суперечностей. Станом на 11 листопада переговори тривають, а домовленості про завершення війни немає.