Як пише Тейнер, з 2014-15 років Росія побудувала десятки складів боєприпасів, схованих у цивільних будівлях поблизу залізничних станцій на окупованих нею частинах України. Оскільки армія є технологічно відсталою, і подекуди там навіть немає кранів-навантажувачів, то зазвичай боєприпаси вручну вантажать на потяги, везуть на фронт, там також вручну розвантажують, вручну вантажать у вантажівки, а потім везуть у передові частини, де знову вручну розвантажують.
Росія тепер мусить більше покладатися на вантажівки, яких вона і без того багато втратила
За його словами, поки Україна не отримала M142 HIMARS з реактивними снарядами GMLRS великої дальності та високоточні самохідні гаубиці PzH 2000, AHS Krab і CAESAR, система постачання працювала так:
В Росії на поїзд завантажували від 2000 до 4000 тон боєприпасів, потяг їхав в Україну, зупинявся в різних точках за 30-40 км від фронту їх розвантажували і складали поруч. Згодом передові підрозділи присилали свої вантажівки забрати необхідні боєприпаси. Те саме стосувалося палива, запчастин, продуктів харчування тощо.
«Коли російська армія не може отримати доступ до залізниці,
тоді вся її система логістики руйнується. Просування росіян на схід від Києва зазнало поразки, оскільки вони не змогли захопити залізниці, які проходили через Чернігівську та Сумську області», - пише експерт. Без залізниці війська можуть відійти від складів всього на 90-100 км.
Зараз на окуповані території Росія постачає до 10 тис. тон боєприпасів на тиждень, запасні танки, гаубиці, необхідне паливо. Але тепер російські склади боєприпасів і пункти постачання знаходяться в радіусі дії української артилерії та ракет.
AHS Krab, PzH 2000 і CAESAR можуть використовувати базові снаряди з дальністю 40 км. Крім того, ці гаубиці використовують сучасні системи управління вогнем, які використовують GPS для наведення і пошуку цілі, автоматично переміщуючи ствол у відповідне положення. Усі три системи також використовують радар для вимірювання швидкості випущеного снаряда та регулювання ствола після кожного пострілу.
Ще ніколи в Україні не було артилерії такого рівня влучності і дальності. Це дозволяє вражати російські склади постачання до 35 км за фронтом і далі.
Крім того,
Україна отримала GMLRS, які зберігають повну точність при пострілі до 85 км Це дозволяє Україні приземлити ракету точно на будівлю і налаштувати детонатор, аби підірвати 23 кг вибухівки всередині. А якщо це велика ціль (тобто склад), то Україна може її вразити, навіть якщо вона буде далі 85 км.
Від Текстів Наприклад, відстань від лінії фронту до одного з таких складів під Мелітополем, який поцілили нещодавно - понад 60 км. Ми не знаємо, чи це зробив GMLRS, проте можемо сміливо говорити про збільшення глибини, на яку можуть дістати наші артилеристи.
Отже фактично, пише Тейнер, Росія не може зберігати боєприпаси в радіусі 100 км від фронту.
«Кожен знищений склад зменшує боєзапаси, доступні величезній кількості артилерійських систем Росії на фронті. Але вона не може виробляти стільки, скільки використовує і втрачає, тому Росія вже доставляє старі радянські боєприпаси з Білорусі на Донбас. Тепер Росія має зупиняти потяги за 90-100 км від фронту інакше склад боєприпасів і ешелон будуть знищені українською артилерією. Тобто Росія знову змушена покладатися на вантажівки для забезпечення своїх фронтових підрозділів»,
- відзначає експерт.
Але Росія вже втратила щонайменше 1200+ свого парку вантажівок а решта використовується вже кілька місяців, і відомою проблемою є відсутність технічного обслуговування в Росії що безумовно, завдає величезної шкоди вантажівкам, які залишилися.
Тейнер додає, що розвантаження за 100 км від фронту також буде відбуватися вручну, а проїзд 100 км у тиловій зоні займатиме більше часу. На такій відстані йдеться максимум про одну поставку на день.
«Ще гірше для Росії - їхні вантажівки перевозять менший тоннаж, ніж західні, і на відміну від західних боєприпасів, російські боєприпаси поставляються в громіздких дерев'яних ящиках. Тобто росіяни возять переважно дрова, тоді як західні військові – майже тільки саму вибухівку», - пише експерт.
Росіяни перевозять переважно дрова, західні вантажівки обладнані для перевезення максимальної корисної ваги боєприпасів
Все це означає, що підрозділи будуть отримувати боєприпаси нерівномірно, одні більше, другі менше. В обох випадках це погана історія – залишати «зайві» боєприпаси фактично означає їх втратити.
«І в той час як армії НАТО використовують програмне забезпечення та штучний інтелект для планування своїх поставок, росіяни використовують офіцерів... це не мало б значення, якби Росія мала достатньо вантажівок, але вона втратила їх стільки, що тепер це спричинить неабиякі логістичні проблеми», - відзначає автор.
