Рік тому, захищаючи свободу і незалежність рідної держави, від рук російських окупантів на Луганщині загинув сержант, навідник кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону Сергій Чересеу
Сергій Чересеу народився 12 квітня 2003 року в місті Березівка Дитинство провів у рідному селі Яснопілля разом із родиною, яку дуже любив і цінував. Про це інформуютьу Березівській громаді.
Навчався у Яснопільській школі, де закінчив 9 класів. У шкільні роки Сергій був активним, енергійним та товариським хлопцем — брав участь у спортивних змаганнях, мав багато друзів, вирізнявся гарною пам’яттю та особливо захоплювався історією.
Після закінчення школи вступив до Березівського професійного аграрного ліцею, де здобував спеціальність електрозварювальника.
У 2021 році Сергій був призваний на строкову службу до Прикордонних військ України. Служив на Чернігівському напрямку, охороняючи державний кордон. За відповідальність, дисциплінованість та відданість службі отримав військове звання сержанта.
Після завершення строкової служби у 2024 році деякий час перебував удома,
однак не зміг залишитися осторонь війни. У серпні того ж року Сергій знову став на захист України від російського ворога.
Разом із побратимами брав участь у розмінуванні територій у Бучі, Ірпені та на Харківщині, працював на звільнених від окупантів територіях. Також виконував надзвичайно важливі завдання з евакуації військових та цивільних людей. Службу проходив переважно на Запорізькому, Харківському та Луганському напрямках.
3 травня рідні востаннє спілкувалися із Сергієм. Як згадує сестра, він повідомив, що йде на бойове завдання та пообіцяв, що вже через місяць приїде додому у відпустку…
Та вже 5 травня мама отримала страшне сповіщення — Сергій вважається зниклим безвісти.
Довгих 11 місяців рідні, близькі та вся громада жили надією та вірою в диво. Але, на жаль, надія змінилася невимовним болем — Герой загинув, виконуючи військовий обов’язок у бою на Луганському напрямку.
Йому назавжди 22…
У воїна залишилися мати Тетяна Григорівна бабуся Олена Василівна сестри Оксана та Дарія брати Олександр Віктор і Володимир племінниці Ліза Поліна і Софія кохана Ангеліна яка до останнього чекала на свого Сергія.
Поховали захисника зі всіма військовими почестями на Алеї Слави в Березівці.
