Лиманська громада Білгород-Дністровського району у глибокій скорботі. 9 липня жителі краю попрощалися зі своїм земляком, мужнім захисником України, молодшим сержантом В'ячеславом Ігоровичем Богатирчуком
Про це Район.Білгород повідомляє з посиланням на сторінку голови Лиманської громади Василя Резніченка
Цей біль став для родини воїна подвійним і неосяжним: лише напередодні сім'я провела в останню путь бабусю В'ячеслава. Мати бійця подолала величезну відстань, аби попрощатися зі своєю матір'ю, але замість спокою отримала новий, страшний і нестерпний удар — звістку про загибель сина.
Голова Лиманської громади Василь Резніченко висловив глибокі співчуття родині загиблого Героя та звернувся до присутніх зі словами, сповненими болю й подяки за подвиг земляка:
«Сьогодні наша громада схиляє голови у глибокій скорботі. Ми прощаємося з нашою гордістю, нашим Героєм — В’ячеславом Богатирчуком. Немає таких слів, які могли б загоїти рану в серцях матері, дружини та дітей, на долю яких випало таке страшне, подвійне горе. В'ячеслав був прикладом справжньої мужності. Він жив заради своєї родини,
воював заради України і віддав найцінніше — своє життя, щоб жили ми з вами у вільній державі. Це непоправна втрата для всієї Лиманської громади. Низький уклін Герою та вічна йому пам'ять».
Шлях мужності та вірності присязіВ'ячеслав Богатирчук народився 23 січня 1996 року. Виріс у селі Лиман де промайнуло його дитинство, навчався у місцевій школі, а згодом продовжив навчання у місті Білгород-Дністровський.
Уже в 23 роки В'ячеслав свідомо й добровільно став до лав захисників України. Його військовий шлях розпочався у 2019 році в 36-й окремій бригаді морської піхоти. Пройшовши непрості бойові випробування, він став командиром відділення та отримав звання молодшого сержанта.
Маріуполь, Донеччина, Харківщина, Сумщина… Це географія його мужності. В'ячеслав щодня ризикував життям на передовій заради майбутнього своєї держави. За зразкову службу та героїзм воїн був відзначений численними нагородами:
- Орден «За мужність» III ступеня (27 квітня 2022 року);
- Медаль «За поранення» від Міністерства оборони України (23 березня 2023 року);
- Відзнака «За служіння Україні» (7 січня 2021 року);
- Відзнака «За вірність морській піхоті» (14 липня 2025 року);
- Нагрудний знак командира 36-ї ОБрМП «Вірний завжди».
Обірвані мрії про мирне майбутнє
Попри військові будні, найбільшим багатством для В'ячеслава завжди залишалася родина. У 2020 році прямо під час служби він зустрів кохання свого життя — Сніжану Віталіївну. Вони створили щасливу сім'ю, виховували двох прекрасних дітей: восьмирічну Аріну та маленького Давида, якому ще немає й двох років.
Родина проживала у місті Татарбунари. Вони будували плани, облаштовували свій новий дім і понад усе мріяли про день, коли тато повернеться з війни назовсім, щоб бачити, як ростуть його діти. В'ячеслав неймовірно любив свою сім'ю, але 2 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області його життя трагічно обірвалося.
Загиблий захисник В'ячеслав Богатирчук. Фото: Василь РезніченкоБез люблячого чоловіка, батька, сина та брата залишилися дружина, двоє маленьких діток, мати та два брати. В'ячеславу Богатирчуку назавжди залишиться 30 років.
Він не встиг реалізувати всі свої мрії та обійняти підростаючих дітей, але він встиг стати справжнім Героєм, чиє ім'я назавжди вписане в історію України та закарбоване в серцях земляків.
Фото, відео: Василь Резніченко
