«Це велика трагедія», – Марина Лозовенко про перші години після минулорічний зливиПісля зливи 30 вересня 2025 року одним із найбільш постраждалих місць у Київському районі стала вулиця Рибача Балка. Вода, яка стікала до моря, утворила потужний потік, що змивав усе на своєму шляху. Разом із водою рухалися дерева, рослини, паркани та інші предмети. Після того як вода зійшла, стало зрозуміло, наскільки масштабними були наслідки.
Марини Лозовенко була присутньою на місці проведення рятувальниками ДСНС пошукових робіт, зокрема під час виявлення тіла загиблої дівчини:
Мені було дуже тяжко це пережити, коли я все бачила на власні очі. Ми разом із ДСНС шукали останню дівчину, і коли я її побачила, це було дуже важко. Особливо складно було бачити очі її коханого чоловіка, який казав, що вона є, вона жива. Це велика трагедія. Але, на жаль, це сталося. Нам усім потрібно було зробити висновки й працювати над проблемою, Після трагедії до районної адміністрації почали надходити численні звернення від мешканців. За словами посадовиці, місто видало протокольні доручення відповідним службам,
щоб розпочати роботу над проблемою водовідведення не лише на папері, а й на практиці.
Спочатку довелося розчищати територію та прибирати наслідки стихії. До робіт залучали спеціалізовану організацію, комунальні підприємства й допомогу з інших районів. Масштаб забруднення та завалів виявився значним: потік приніс до балки велику кількість матеріалів із навколишніх територій.
Під час подальшого обстеження виявили й іншу проблему — несанкціоновані випуски каналізаційних стоків із приватних домоволодінь. Частина цих стоків потрапляла до Рибачої Балки, а звідти — в напрямку моря.
Коли ми дійшли до верхньої точки, до району вулиці Дача Ковалевського, побачили, що деякі люди влаштували випуски зі своїх фекальних колекторів. Усе це йшло на вулицю Рибача Балка, а потім до Золотого берега, до моря. Я дала доручення нашому відділу моніторингу пройти по кожному домоволодінню й перевірити, куди відводяться стоки. Там, де потрібно, ми почали розмовляти з людьми, а в окремих випадках — розглядати питання штрафів, На Рибачій Балці замінили 48 метрів труб, а на повноцінне облаштування в DREAM заклали 100 мільйонів Першим практичним результатом робіт стало відновлення проїзду вулицею Рибача Балка.
За словами Лозовенко, на цій ділянці замінили 48 погонних метрів труб. Дорогу тимчасово впорядкували, а для відведення води облаштували відкриту систему.
Водночас посадовиця наголошує: нинішній стан вулиці не можна вважати остаточним розв’язанням проблеми. Тут поки немає повноцінного асфальтобетонного покриття та завершеної системи зливової каналізації. Дорогу підготували до тимчасового використання, але для комплексного облаштування потрібен окремий проєкт.
На сьогодні вулиця Рибача Балка проїзна. Я розумію, що це ще не асфальтобетонне покриття і не правильне водовідведення. Але є відкрите водовідведення, є проїзна частина, яку тимчасово ущільнили важкими котками, щоб вона працювала. А далі ми вже почали проєктувати, Проєкт передбачає не лише облаштування дороги. У межах робіт планують побудувати зливову каналізацію, укласти асфальтобетонне покриття та укріпити проблемні ділянки. Зокрема, нижче по вулиці є провулок, де через сильні опади почав просідати ґрунт. Це створює ризик подальшого зміщення ґрунту й пошкодження дороги. Для стабілізації ділянки в проєкті передбачають підпірні стінки.
Ми будемо будувати не просто для того, щоб вулиця мала гарний вигляд. Там буде зливова каналізація, асфальтобетонне покриття, а також підпірні стінки на ділянці, де просідає ґрунт. Потрібно зробити так, щоб це була повноцінна проїзна вулиця, яка зможе нормально функціонувати, За інформацією від управління капітального будівництва міста, на проєктування передбачали близько 900 тис. грн. У бюджеті Одеси на 2026 рік на проєктування і початок робіт було закладено 2 млн 276 тис. грн. А до системи DREAM для цього проєкту внесли орієнтовну вартість близько 100 млн грн. Проте це попередня оцінка, а не остаточний кошторис: після завершення проєктування та експертизи сума може бути меншою.
Приблизно в DREAM заклали 100 мільйонів гривень. Але ми не знаємо, скільки це буде насправді: можливо, 80 мільйонів, можливо, 40–50. Коли буде готовий проєкт і він пройде експертизу, тоді побачимо, яка сума потрібна саме на цю ділянку, Гаразі проєкт і експертизу планують завершити до 31 грудня 2026 року. Початок будівництва внесли до планів на 2027 рік.
На п’ять проєктів водовідведення в Київському районі Одеси потрібно близько 300 млн грнРибача Балка — лише одна з ділянок,
де необхідно розв’язати проблему водовідведення. За словами Марини Лозовенко, для комплексного розв’язання питання зливової каналізації в Київському районі потрібно реалізувати п’ять проєктів.
Причому проєкт для Рибачої Балки посадовиця назвала одним із найменших і найменш дороговартісних. Загальна орієнтовна потреба у фінансуванні всіх п’яти проєктів становить близько 300 млн грн. Остаточні суми залежатимуть від готової проєктної документації та результатів експертизи.
Якщо ми розробимо всі ці проєкти, то для того, щоб закрити питання зливової каналізації в Київському районі, нам потрібно зробити п’ять проєктів. Цей проєкт, я вам скажу, найменший і найдешевший. А ще в нас є чотири, тобто загалом п’ять. І місто цю цифру самостійно не потягне. Це десь 300 мільйонів гривень. І місто не потягне цю сумму ніяк, Новий колектор має відводити воду з верхніх ділянок районуОднією з причин підтоплень Лозовенко називає зміни в забудові Київського району. За її поясненням, раніше на частині територій, зокрема в районі сучасного житлового масиву «Райдужний», були відкриті поля.
Дощова вода могла поступово розтікатися й відводитися природним шляхом, а наявна зливова каналізація справлялася з навантаженням.
Згодом ці території забудували, зросла кількість житлових комплексів, а разом із нею — обсяг води, яку потрібно відводити під час сильних опадів. Старі мережі не розраховані на нинішні умови, а тому не завжди можуть прийняти й пропустити потоки, що сходять із верхніх ділянок району.
На думку Лозовенко, новий колетор має починатися з найвищої частини водозбірної території — поблизу межі Одеси й Таїровської селищної ради, в районі проспекту Небесної Сотні. Звідти вода рухається вниз, зокрема в напрямку вулиці Євгена Чикаленка.
Київський район у нас розташований на схилах, і вода йде зверху вниз. Двадцять чи тридцять років тому теж були сильні зливи, але тоді сусідні території ще не були так забудовані. На місці, де зараз житлові комплекси, було відкрите поле, і вода могла поступово сходити. Зливова каналізація на вулиці Євгена Чикаленка справлялася. Зараз вона, на жаль, уже не справляється, Для цієї території планують побудувати новий колектор,
який матиме більшу пропускну здатність, ніж наявні мережі. Він має збирати воду з верхніх ділянок і забезпечувати її відведення далі за маршрутом системи.
Це буде повністю новий колектор, тому що об’єм старих труб замалий. Наприклад, на ділянці від Євгена Чикаленка, 25, до Євгена Чикаленка, 93, була труба діаметром 1000 міліметрів, а зараз плануємо перекладати на 1800. Це майже вдвічі більше. Але точні зміни й технічні рішення потрібно дивитися вже з проєктантами. Головне, щоб збільшилася пропускна здатність колекторів, Забудова старої Люстдорфської дороги ускладнила відведення водиЩе одна проблема, яку виявили під час проєктування, стосується території старої Люстдорфської дороги та прилеглих ділянок. За словами Лозовенко, раніше там переважали приватні домоволодіння й садові будинки, але за останні два десятиліття з’явилися великі житлові комплекси. Під час сильних дощів вода почала накопичуватися й на цій території.
Спочатку мешканці зверталися до районної адміністрації з проханнями облаштувати дороги. Однак під час підготовки проєктів з’ясувалося, що головне питання — не лише дорожнє покриття,
а й те, куди можна безпечно відводити дощову воду.
Якщо спрямувати її в наявну точку на перетині вулиці Євгена Чикаленка та Люстдорфської дороги, це може призвести до підтоплення приватних будинків, розташованих нижче. Тому початковий проєкт довелося призупинити й переглянути, а роботу над ним передали фахівцям управління капітального будівництва, які займаються проєктами колекторів.
Коли ми почали проєктувати, виникло запитання: куди відводити воду? Якщо скидати її на кут Євгена Чикаленка та Люстдорфської дороги, можна затопити приватні будинки, які розташовані нижче. Тому цей проєкт призупинили й запропонували передати його управлінню капітального будівництва, тому що там працюють із колекторами й краще знають ці технічні питання, Цей приклад показує, чому проблему не можна розв’язати лише локальним ремонтом дороги або прокладанням окремої труби. Потрібно враховувати рельєф, напрямок руху води, пропускну здатність усіх пов’язаних ділянок і наслідки для будинків, які розташовані нижче за течією.
На вулиці Науковій і прилеглих провулках також планують реконструкцію мережЩе один із проєктів стосується реконструкції зливової каналізації на вулиці Науковій та прилеглих провулках Трудовий і Юнацтва.
Необхідність цих робіт Лозовенко пов’язує, зокрема, з підтопленнями приватних будинків під час сильних опадів.
Коли я прийшла до районної адміністрації й побачила ситуацію під час зливи, на провулках Трудової юнацтва була жахлива картина. Мати з двома синами, які мають інвалідність, намагалася вибратися з води, а ми разом із ДСНС допомагали її відкачувати. Тому ми включили до планів реконструкцію мереж зливової каналізації на вулиці Науковій і прилеглих провулках, Проєктування реконструкції мереж уже розпочали. За словами Лозовенко, відповідно до проєкту й договорів, його мають завершити до 30 квітня 2027 року. Це строк підготовки проєктної документації, а не завершення самих будівельних робіт.
Поки комплексні роботи не виконані, районна адміністрація допомагає мешканцям, чиї будинки постраждали від підтоплень. Люди можуть подати документи, після чого фахівці складають акти про завдані пошкодження. За словами посадовиці, на підставі таких документів надають фінансову допомогу, зокрема для відновлення приміщень, просушування стін і ремонту.
Ця допомога не замінює реконструкцію каналізації,
але дає змогу частково компенсувати наслідки підтоплень для людей, які поки залишаються в зоні ризику.
П’ятий проєкт має забезпечити відведення води до моряЩе одна ділянка, яку згадала Лозовенко, охоплює напрямок від вулиці Євгена Чикаленка та Люстдорфської дороги до Маячного провулку. За її поясненням, ця частина системи пов’язана з випуском води в море.
Усі п’ять проєктів мають вирішувати різні локальні проблеми, але їхня мета спільна: забезпечити послідовне відведення дощової води з верхніх територій до нижніх ділянок і далі до моря. Саме тому роботи потрібно виконувати з урахуванням загальної схеми руху води, а не як ізольовані ремонти окремих вулиць.
Ще один проєкт — це ділянка від Євгена Чикаленка та Люстдорфської дороги до Маячного провулку. Там уже буде випуск у море. Усі ці роботи потрібно розглядати разом, тому що вода рухається від верхніх точок до нижніх. Якщо ми хочемо, щоб система працювала, треба забезпечити її функціонування на всьому маршруті, Водночас посадовиця наголошує, що без готових проєктів і технічних рішень неможливо остаточно визначити,
яким буде повний обсяг робіт на кожній ділянці. Саме проєктна документація має показати, які мережі потрібно прокладати, якими мають бути їхні параметри й скільки коштуватиме реалізація.
Місто шукає фінансування в держави та міжнародних партнерівЗагальна потреба в близько 300 млн грн на п’ять проєктів означає, що міського бюджету може бути недостатньо для реалізації всього комплексу робіт. За словами Лозовенко, управління капітального будівництва вже звернулося до Міністерства розвитку громад та територій України з питанням залучення державного фінансування.
Ще одним можливим джерелом коштів є міжнародні партнери. Проєкти внесли до системи DREAM, де потенційні донори можуть ознайомитися з інформацією про заплановані роботи. Це дає можливість не лише залучити фінансування, а й отримати допомогу з реалізацією — наприклад, у вигляді залучення компанії-виконавця.
Однак, як пояснює посадовиця, для предметних переговорів потрібні завершені проєкти, які пройшли експертизу. Попередніх схем на карті та приблизних оцінок недостатньо, щоб партнер міг ухвалити рішення про фінансування або виконання робіт.
Ми розуміємо, що місто самостійно не потягне таку суму. Тому управління капітального будівництва звернулося до Міністерства розвитку громад та територій України, щоб наші проєкти фінансувалися не лише коштом міста, а й за підтримки держави. Крім того, проєкти внесені до DREAM, і наші західні партнери можуть зайти в систему, подивитися їх, оцінити потребу й вирішити, чи готові вони надати кошти або допомогти з виконанням робіт, — сказала Лозовенко.
Посадовиця наголосила, що місто відкрите до різних форматів співпраці з міжнародними партнерами. Проте спочатку потрібно завершити проєктування та експертизу, щоб мати на руках технічні завдання, обґрунтовані кошториси й повний пакет документації.
Коли немає готового проєкту, ти можеш прийти лише з картою й пояснювати, що потрібно зробити в одному місці, а що — в іншому. Але партнери запитують, який саме буде колектор, яких розмірів, скільки це коштуватиме. Тому зараз найголовніше — зробити проєкти, пройти експертизу й мати всі технічні завдання на руках. Тоді вже можна предметно говорити з партнерами й розуміти, що саме ми можемо реалізувати, — пояснила голова районної адміністрації.
До осінніх злив колектори очищують, але гарантувати готовність до повторення стихії неможливоПоки триває проєктування, район має готуватися до осінніх опадів за допомогою наявної інфраструктури. За словами Лозовенко, комунальні служби щодня очищують колектори, а під час оголошення жовтого рівня небезпеки працівники КП «Міські дороги» чергують, перевіряють мережі та прибирають перешкоди, які можуть заважати відведенню води.
Проте посадовиця не береться прогнозувати, як район упорається, якщо злива повториться з такою самою інтенсивністю, як у вересні 2025 року. Тоді за короткий час випала надзвичайно велика кількість опадів, а потоки води стали некерованими для наявної системи. За її словами, подібні погодні явища тоді фіксували також у Болгарії та Румунії.
Я не хочу лякати людей, але якщо, не дай Боже, буде така сама злива, я не знаю, як ми впораємося. Якщо опади будуть більш-менш звичайними, ситуація може бути іншою. Колектори очищують щодня, працівники комунальних служб чергують, коли оголошують жовтий рівень небезпеки, прочищають мережі й роблять усе, щоб вода сходила.
Але минулого разу це була залпова злива, яка застала нас усіх зненацька, Отже, поточні заходи допомагають підтримувати роботу наявної системи, але не усувають її головних проблем. Для цього потрібні нові колектори, реконструкція мереж і рішення, які враховуватимуть збільшене навантаження через забудову територій.
Лозовенко закликала враховувати водовідведення під час нової забудовиОкремо голова районної адміністрації звернула увагу на проблему забудови територій, які раніше виконували роль природних водозбірних зон. За її словами, після підтоплень фахівці виїжджали на місця, фіксували пошкодження будинків і допомагали мешканцям оформлювати документи для отримання фінансової допомоги.
Під час перевірки документів, однак, виявлялися випадки, коли фактичний об’єкт істотно відрізнявся від того, який був зазначений у документах. Наприклад, замість триповерхового будинку з підвальними приміщеннями документи могли стосуватися садового будинку площею 30–60 квадратних метрів. Такі розбіжності ускладнюють оцінку пошкоджень і порушують питання законності забудови.
Лозовенко також пов’язує проблеми з водою із забудовою балок та іншими змінами рельєфу,
які можуть перекривати природні шляхи стоку. На її думку, під час планування нових будинків необхідно враховувати не лише саму ділянку, а й те, як забудова впливатиме на сусідні території під час сильних опадів.
Я хочу звернутися до людей, які планують щось забудовувати або будувати, навіть якщо йдеться про приватний будинок. Після зливи ми виходили до людей, допомагали, складали акти, описували, що пошкоджено. Але коли люди приносили документи, ми бачили, що фактично стоїть триповерховий будинок, а в документах зазначений садовий будинок площею 30–60 квадратних метрів. Так само забудовували й балки. Із природною стихією жартувати не можна, Проблема, за її словами, не обмежується Київським районом. У разі забудови без урахування рельєфу, водозбору й пропускної здатності мереж навантаження на зливову каналізацію зростатиме й надалі. Тому інфраструктурні рішення потрібно планувати одночасно з розвитком територій, а не лише після того, як підтоплення вже сталися.
Водовідведення в усіх районах Одеси має працювати як єдина системаПід час ефіру Лозовенко також пояснила,
що п’ять проєктів Київського району не є частинами одного спільного міського проєкту. Це окремі проєкти, які мають власні технічні завдання та етапи реалізації. Водночас усі вони спрямовані на спільну мету — забезпечити повноцінну роботу системи водовідведення Одеси.
Окрім Київського району, роботи з водовідведення потрібні й на інших територіях міста, зокрема в Пересипському, Приморському та Хаджибейському районах. Якщо ці проєкти реалізовуватимуть паралельно, це дасть змогу поступово покращувати роботу всієї системи, а не лише окремих ділянок.
Ми не можемо сказати, що це один великий проєкт, тому що це різні проєкти. Але завдання в нас одне — зробити всю зливову систему Одеси так, щоб місто більше не переживало таких трагедій. Якщо одночасно працювати в Пересипському, Приморському, Хаджибейському та Київському районах, система почне пропускати воду через усі свої артерії й канали, і місту стане набагато легше. Але потрібно думати про забудову не на один крок, а на десять кроків уперед, — підсумувала Лозовенко.
За словами посадовиці, її особиста мрія — щоб п’ять проєктів водовідведення в Київському районі вдалося реалізувати за три-п’ять років. Водночас це бажаний термін, а не гарантований графік: фактичні строки залежатимуть від завершення проєктування, проходження експертизи, наявності фінансування та можливостей виконати роботи.
У мене є дуже велика мрія. Перша — це перемога, звісно. А друга — щоб ці п’ять проєктів були зроблені за три-п’ять років. Це було б узагалі вау,
