Одеса
Кожна людина, а особливо якщо ти ще й мандрівник, має бажання відвідати якесь місце, про яке мріє дуже давно і навіть бачить сни. Для мене, як романтика, безперечно таким містом є Париж, але... В Україні також дуже багато міст і містечок, про які я згадую із захопленням, бо купа яскравих вражень від подорожі, але ще багато й таких, до який мрію поїхати.
Сьогодні хочу поділитись враженнями про місто-герой Одесу. Всі, від малого до великого, певно що знають це місто, та чи так це насправді?
Мріяла побувати в Одесі дуже довго. Це була моя перша масштабна поїздка, та ще й з маленькою дитиною. Майже рік готувалася: "гуглила", відмічала цікаві місця в нотатнику, дізнавалась, як краще і чим доїхати, вартість харчування та проживання, віддаленість від моря і т.д. Бо за 14 днів відпустки треба було встигнути абсолютно все: і на морі відпочити, і цікавинки подивитись. Їхали ми відпочивати у смт Затока (в Одеській області, підпорядковане Білгород-Дністровській міськраді), і основний шлях пролягав через Одесу. А як же тут не скористатись нагодою, щоб не помандрувати?
Залізничний вокзал
Добиратися до міста досить легко: ввечері сідаєш на потяг "Харків-Одеса" і о 8 ранку вже на місці. Для мене - це найзручніший спосіб пересування, бо з дитиною в автобусі ну зовсім незручно, та ще й вночі. Із залізничного вокзалу досить легко виїхати у будь-який район міста, а гостинні мешканці обов'язково підкажуть і навіть допоможуть дістатись до назначеного місця. Екскурсію по місту ми не замовляли, тому вся інфа щодо пам'яток і визначних місць люб'язно надана гостинними мешканцями міста. А враження настільки закарбувалися в пам'яті, що дуже хочеться ними поділитись.
Пам'ятник поету біля музею О.С. ПушкінаНайближче до вокзалу розташований музей О.С. Пушкіна (вул. Пушкінська, 13), з якого і варто розпочати подорож. Раніше це був готель, в якому зупинявся поет на місяць. Саме в цьому будинку була створена поема "Цигани" та завершена "Бахчисарайський фонтан", написано багато ліричних віршів та перші розділи роману "Євгеній Онєгін". Після таких гостей одесити нарікли цей будинок Пушкінським, в якому зараз працює музей великого поета. Кожна річ того часу,
яку представлено в експозиції, переносить у світ пушкінських образів, передає дух часу, настрій поета.
Далі можна спуститись до неймовірно красивого Національного Академічного театру опери та балету. Попасти туди не так просто, бо вистави за відповідним розкладом і в залежності від сезону, тому якщо є палке бажання відвідати оперний театр, треба заздалегідь потурбуватись про це. Театр цікавий не тільки своєю архітектурою, але й багатою творчою біографією. Тут виконували свої твори П. І. Чайковський, М. А. Римський-Корсаков, С. В. Рахманінов, Ежен Ізаї та інші. Виступали артисти, чиї імена прославили вітчизняне мистецтво. Тут співали Е. Карузо, Ф. Шаляпін, С. Крушельницька; танцювали Г. Павлова, А. Дункан.
Національний Академічний театр опери та балету
Фонтан у парку біля оперного театру
А яка ж Одеса без славнозвісного Приморського бульвару? Після відомого фільму з одноіменною назвою дуже хотілося його побачити. Що можна сказати – це звичайнісінька така вуличка з парковою зоною, чимось схожа на нашу Каштанову алею чи відрізок вул. Жовтнева, що веде до Альтанки,
але і тут є свої цікавинки та таємниці.
У центрі Приморського бульвару розташована площа, утворена двома напівциркульними будівлями, окрасою якої є пам'ятник Дюку де Ришельє, постамент якого прикрашений з 4-х боків гравюрами. Кожен турист обов'язково має доторкнутися до кожної з них, це вже своєрідний ритуал. Найбільш затребувані елементи відрізняються за кольором)))
Пам'ятник герцогу де Рішельє
Гравюра на постаменті пам'ятника Дюку
Парадним входом на Приморський бульвар з боку моря слугують Потьомкінські сходи, що налічують 192 сходинки. Побудовані вони на місці протоптаної стежини з міста до пристані. Щорічно тут відбувається забіг “Вгору Потьомкінськими сходами”. Бронзовий Дюк ніби запрошує гостей міста піднятися на Приморський бульвар та подивитися місто. Коли вже потрапив до Одеси, обов'язково необхідно піднятись чи хоча б спуститись сходами. Для більш витривалих – мандрівка в обидва кінці, не така вже й важка, хочу сказати, сама добросовісно ходила і туди, і назад. А для менш сильних є фунікулер, який теж є своєрідною пам'яткою, бо став першим в Україні.
Потьомкінські сходи
Потьомкінські сходи
Потьомкінськими сходами можна спуститись прямо до Морського вокзалу та Приморської вулиці. На площі перед вокзалом встановлено скульптурну композицію “Золоте дитя” та пам’ятник “Дружині моряка”, що зображує жінку з дитиною на руках. Вони дивляться в морську даль, очікуючи корабель.
"Золоте дитя"
Пам’ятник “Дружині моряка”
Хрещатик у Києві, Арбат у Москві, Єлисейські Поля в Парижі... Кожне місто з історією має свою вулицю, яка є його візитною карткою і однією з головних цікавинок. Українська «перлина біля моря» Одеса – не виняток: у неї є Дерибасівська, вулиця-легенда, про яку складалися вірші та пісні, знімалися кінофільми. Це – улюблене місце прогулянок, зустрічей, шопінгу, посиденьок за чашкою кави або чогось міцнішого, і є головною вулицею міста. Ще за давніх часів тут вирувало життя: у ресторанах подавали страви заморської кухні, в магазинах продавали вишукані французькі вина, пахли мигдалем і ваніллю численні кондитерські, малювали портрети художники, а чарівні квіткарки пропонували кавалерам купити букетик для своєї прекрасної дами.
Дерибасівська дбайливо зберігає пам'ять про всіх, хто нею ходив, – адже навіть бруківка залишилася та сама.
Вул. Дерибасівська
Вул. Дерибасівська
На головній вулиці міста розміщений пам'ятник головній людині – Леоніду Утьосову. Співак ніби щойно присів відпочити на лавці після концерту. Пам'ятник Утьосову був створений на кошти вдячних жителів міста. Леонід Йосипович був справжнім одеситом і вважав своє місто найкращим на Землі. Навпроти пам'ятника встановлений музичний автомат, який приймає замовлення на виконання пісень Утьосова. І знаєте що? Таки слышны они на всю Дерибасовскую, чтоб мне так жить!
Пам'ятник Леоніду Утьосову
Буквально за два кроки від відомого актора знаходиться незвичайний монумент-жарт – це пам'ятник "12-му стільцю" із знаменитого роману Ільфа і Петрова «12 стільців». Поруч з ним стоїть валіза самого Остапа Бендера. Якщо підійти з заднього боку спинки стільця, то можна чітко прочитати найвідоміші фрази з фільму.
Пам'ятник "12-му стільцю"
Пам'ятник "12-му стільцю"
Але основним багатством міста є його жителі. Вони завжди відрізнялися своєю діловою кмітливістю, ініціативою й терпимістю. Одеса – багатонаціональне місто в Україні, де люди різних націй живуть і ладять один з одним. Із самого дитинства жителі міста виховуються в атмосфері гостинності, сердечності й гострого гумору.
Для того, щоб помилуватись усім, у місті треба побути не 2-3 дні і навіть не тиждень. Одесою можна насолоджуватись постійно і знаходити все нові й незвідані цікавинки.
А жизнь остаётся прекрасной всегда,
Хоть старишься ты или молод,
Но с каждой весною так тянет меня
В Одессу, мой солнечный город
у Чёрного моря...
Враженнями від подорожі поділилась Оксана Грицай (Полтава).
