Майже через 20 годин після "найтяжчої поразки на виборах за десятиліття" канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прокоментував результати голосування в Саксонії-Ангальт. Він визнав невдачу ХДС (“Християнсько-демократичного союзу”) і пообіцяв "краще пояснювати" свої рішення виборцям, однак дав зрозуміти, що не збирається йти у відставку або відмовлятися від реформ.
На виборах партія "Альтернатива для Німеччини" отримала майже 44% голосів — приблизно вдвічі більше, ніж п’ять років тому. ХДС підтримали лише 17% виборців.
Для самостійного формування уряду АдН голосів не вистачає. Одним із потенційних партнерів може стати "Союз Сари Вагенкнехт", який набрав трохи понад 5%. Обидві партії виступають за припинення військової допомоги Україні та зближення з Росією, хоча між ними залишаються розбіжності, зокрема щодо питання посилення Бундесверу.
На цьому тлі Німеччина одночасно стикається із серією диверсій і гібридних атак.
Німеччина між праворадикалами та російською гібридною війною: що тривожить БерлінПосол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що країни Альянсу не повинні миритися з навмисними гібридними діями.
Особливе занепокоєння викликав інцидент в аеропорту Лейпцига, відповідальність за який Берлін офіційно поклав на Росію.
Тим часом Москва продовжує виправдовувати війну проти України риторикою про "нацизм", поширюючи її вже й на Німеччину.
“Цю війну завершити так, щоб більше не було нацизму в Європі, яка знову пустила свої метастази”, — заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що Кремль дедалі активніше робить ставку на політичну дестабілізацію європейських країн.
“На жаль, у 2022 році, коли можна було швидко демонтувати режим Путіна, Європа думала, як уникнути війни. Потім взялася думати про те, щоб війна не прийшла на її територію… Зараз злість Росії стає ще більш відкритою і основна ставка робиться на політичний демонтаж сьогоднішніх еліт, які не бажали помічати цю злість у себе під носом”, — заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України Андрій Коваленко.
Останніми тижнями Німеччина пережила цілу серію інцидентів на об’єктах критичної інфраструктури.
В аеропорту Лейпцига біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотники, один із яких був оснащений вибухівкою. Німецьке слідство пов’язало те, що сталося, з Росією.
Лавров, своєю чергою, звинуватив Берлін в ескалації відносин із Москвою.
“Знайшли якийсь там дрон. Сказали, що це російський, ніхто не став розбиратися. В цілому, це початок справжньої війни. Вигнали генеральне консульство з Бонна, оголосили, що вони розірвали угоду. Закривають “Російський дім” у Берліні. Пам’ятаю, перед початком Другої світової війни, точніше Великої Вітчизняної, німці також закривали свої дипломатичні місії”, — заявив Сергій Лавров.
Лише на початку вересня підозрілі події фіксували в Бранденбурзі, біля Кельна, Бремена, Дормагена та в Саксонії. Йшлося про пошкодження високовольтних ліній, саморобні ракети, вибухові та запалювальні пристрої біля підстанцій.
“У Німеччині, на сході Німеччини, саме в цій федеральній землі побоюються, що війна Росії проти України прийде до Німеччини. Сам канцлер говорить про те, що ми не в стані війни, але й не в стані миру. Насамперед він має на увазі диверсії. За лічені дні до виборів країна пережила хвилю диверсій. Поки ми не чуємо конкретних звинувачень на адресу Росії, але всі думають, що це пов’язано з Москвою”, — зазначив парламентський кореспондент Deutsche Welle Роман Гончаренко.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін не має наміру піддаватися тиску.
Глава МЗС України Андрій Сибіга вважає, що мета російської гібридної війни — посіяти страх і розколоти європейські суспільства. За його словами, Москва використовує диверсії проти критичної інфраструктури, атаки на оборонні підприємства, вербування агентів і глушіння GPS.
У відповідь Німеччина посилює захист критичної інфраструктури в межах програми "Захисний щит". Федеральна поліція отримує нові гелікоптери та системи протидії безпілотникам. До підготовки німецьких силовиків також залучають українських інструкторів, які мають практичний досвід боротьби з дронами.
Чому успіх ультраправих у Німеччині став тривожним сигналом — думки експертівЯк економічні проблеми, міграція, соціальні реформи та страх перед втягуванням Німеччини у війну допомагають АдН набирати популярність? Чи може Росія використовувати диверсії, кібератаки, пропаганду та інші інструменти гібридної війни для посилення внутрішньої нестабільності в Німеччині? І чи здатна перемога проросійських правих в окремих землях у перспективі змінити політику Берліна щодо України?
На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли: FREEДOM
- Штефан Мелле директор Діалогового офісу з громадянської співпраці зі Східною та Південно-Східною Європою;
- Роман Гончаренко парламентський кореспондент Deutsche Welle;
- Андреас Умланд науковий співробітник Європейського політичного інституту в Києві (EPIK);
- Олег Постернак політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки.
— Політичний прошарок Німеччини зрозумів, що атаки стали частими. І потрібно розуміти, що атака може відбуватися з різних напрямків і в будь-якому місці.
Це, звичайно, ставить і німецький уряд, і уряди федеральних земель, і загалом усі інституції перед дуже складним завданням: потрібно бути всюди, всюди якось захищатися, всюди намагатися запобігати атакам і створювати нові системи попереднього захисту.
Протягом одного тижня були виявлені атаки на трансформаторні установки та станції. Це дуже великі об’єкти, які забезпечують практично цілі регіони. І виявилося, що їх дуже легко можна вивести з ладу.
Або, принаймні, викликати коротке замикання: умовно кажучи, достатньо якоїсь петарди, дроту — і вже виникає проблема.
Абсолютно нищівну перемогу здобула ультраправа партія, яка сповідує ідею фактично єдиного етнічно чистого суспільства, хоче вийти з євро, з європейських економічних систем співпраці і, по суті, каже: Німеччина на першому місці. І батьківщина. Усе це дуже схоже на те, що ми насправді чуємо і від інших подібних політиків. Я б сказав, що Путін, у принципі, користується схожою лексикою.
І так, існують прямі зв’язки між цією партією та російським режимом. Представники "Альтернативи для Німеччини" їздили на так званий референдум щодо окупації Криму і заявляли: усе чудово, усе чисто пройшло. Вони кажуть, що насправді саме НАТО нібито загнало Путіна в таку ситуацію, що він був змушений починати війну проти України. І подібні речі вони розповідають постійно.
Йдеться навіть не про скорочення допомоги та підтримки України, а саме про повне її припинення, про те, щоб цієї допомоги взагалі не було. І тому зараз, коли вони отримали майже половину голосів, а разом із ще однією партією — "Союзом Сари Вагенкнехт" — у них виходить близько 50%, ми бачимо те, що щодо Східної Німеччини вже певною мірою знали. Зараз це просто виражено відкрито.
Звичайно, це невелика федеральна земля. З 84 мільйонів жителів Німеччини там живуть близько двох мільйонів людей. Але з політичної думки це дуже небезпечно. Адже менш ніж за два тижні відбудуться вибори в Мекленбурзі-Передній Померанії, де результат, можливо, не повториться повністю, але, принаймні, щось подібне може статися.
І, звичайно, було видно, що ХДС — керівна партія канцлера — зазнала поразки, отримавши трохи понад 17%. Тобто за неї проголосував приблизно кожен шостий виборець. Це, звичайно, послаблює і самого Мерца, тому що сталося зовсім не те, що він обіцяв. Це дуже серйозний сигнал для власної партії.
Цього разу він відреагував трохи більш самокритично. Але, на жаль, він не дуже добре вміє комунікувати. Головна проблема полягає в тому, як ми в Німеччині загалом у майбутньому зможемо поєднати розуміння внутрішньої політики — тобто все-таки доходити до людей і в маленьких населених пунктах, у не найцентральніших регіонах — із зовнішньою політикою та політикою безпеки.
Люди кажуть: "Ось Україна отримує 8 або 9 мільярдів євро, а ми у себе зупинку в селі не можемо поставити,
тому що грошей немає". І потрібно справді зуміти робити і те, й інше.
Це дуже важливий момент. Людям, з одного боку, необхідно пояснити, що опір російській агресії — це справді центральне завдання.
Ми сьогодні вже почали це обговорювати. Усі ці атаки зараз справді йдуть посиленими темпами, але насправді тривають уже багато років.
Ще у 2015 році були зламані Бундестаг і Міністерство закордонних справ. Це сталося вже понад десять років тому. І це також пов’язано з протестом Німеччини проти окупації Криму та частини Донбасу. Відтоді йде пряма агресія з боку Путіна, його оточення та його структур проти Німеччини як найбільшої і багато в чому, звичайно, вирішальної країни в системі ЄС, у системі НАТО і так далі. І взагалі проти всіх цих структур, які вони називають "колективним Заходом".
Якщо згадати Мюнхенську промову Путіна, то минуло вже майже 20 років відтоді, як він почав саме так мислити і діяти. Він підпорядкував собі державу та її інститути так, щоб вони могли реалізовувати цю політику.
А ми це практично проспали. Лише після повномасштабного вторгнення в Україну в Німеччині справді почали сприймати цю загрозу серйозно.
Я не скажу, що вже надто пізно. Але нам необхідно діяти.
https://www.youtube.com/watch?v=exEp3RLVUgk
РОМАН ГОНЧАРЕНКО: Допомогу Україні протиставляють внутрішнім проблемам Німеччини
— Це традиція німецької дипломатії. Німеччина завжди поводиться стримано. Німеччина не є ядерною державою, вона завжди шукає підтримки у своїх європейських партнерів. І зараз триває узгодження нових санкцій проти Росії.
По-друге, це, звичайно, прецедент. Німеччина поки що збирає інформацію, розслідування триває. Але, судячи з усього, вже є досить чіткі докази того, що за цим стоїть Росія. Тому саме Німеччина виступила з такими заявами і оголосила про заходи у відповідь.
Проте ці заходи переважно дипломатичного характеру. Це означає, що Берлін хоче залишити простір для маневру. Зокрема канцлер Фрідріх Мерц.
Також не варто забувати, що Німеччина зараз вступила в період дуже важливих виборів. Перемога "Альтернативи для Німеччини" для Берліна — це політичне потрясіння. Але через два тижні відбудуться ще важливі вибори — у самій столиці та у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія.
І після цих виборів, можливо, ми побачимо додаткові, жорсткіші заходи.
Але загалом у Німеччини, безумовно, є так звані червоні лінії. Їх ніколи не озвучують публічно, але в приватних розмовах, непублічними дипломатичними та іншими каналами, до Росії доносять позицію Берліна: те, що відбувається, неприйнятне і реакція буде жорсткою.
Земельні вибори — це завжди, теоретично, питання земельної політики. Але в цьому випадку, як, до речі, часто буває і в інших випадках, виборці використовують земельні вибори як можливість висловити своє невдоволення політикою Берліна, тобто федеральної влади.
У цьому випадку саме це і сталося. Мерц дуже непопулярний, його партія — Християнсько-демократичний союз — теж дуже непопулярна. Зараз вона перебуває на другому місці в опитуваннях. У Саксонії-Ангальт її результат скоротився приблизно вдвічі: партія отримала близько 18%, тоді як АдН — "Альтернатива для Німеччини" — приблизно вдвічі покращила свій результат. А саме протилежне свого часу обіцяв Фрідріх Мерц. Він заявляв, що результат АдН буде зменшено вдвічі. Сталося навпаки.
Це пов’язано зокрема з тим, що в Німеччині зараз досить складна економічна ситуація. Ситуація з нелегальними мігрантами поліпшується, але їх, як і раніше, залишається багато. Це помітно на вулицях східнонімецьких міст, і людей це хвилює.
Тут, у Магдебурзі, трохи понад рік тому стався теракт. Люди, з якими я спілкувався, говорили, що для них дуже важливе питання обмеження міграції, насамперед нелегальної міграції. Вони бояться за свою безпеку. І тут важливо відзначити ще одне питання — допомогу Україні. "Альтернатива для Німеччини" активно використовує цю тему, протиставляючи допомогу Україні ситуації всередині самої Німеччини.
Коли Мерц і його уряд оголошують про важливі соціальні реформи, ухвалюють рішення у сфері охорони здоров’я або пенсійного забезпечення, ці реформи досить болісно сприймаються німецьким населенням. Людям кажуть, що потрібно більше і довше працювати. Звичайно, німцям це не дуже подобається, особливо на тлі високих цін на бензин і, тим більше на дизельне пальне. І такі партії, як АдН, хоча є й інші політичні сили, які намагаються розігрувати цю карту, кажуть: "Ось дивіться, ми допомагаємо Україні, туди йдуть мільярди, а самі змушені тугіше затягувати паски". І це теж стало одним із чинників на цих виборах.
Дуже багато хто говорив, що в Німеччині, особливо на сході країни і конкретно в цій федеральній землі, люди побоюються того, що війна Росії проти України прийде до Німеччини.
Сам канцлер говорить про це: "Ми не перебуваємо у стані війни, але й не перебуваємо у стані миру". Він, звичайно, має на увазі насамперед диверсії.
І буквально за лічені дні до виборів Німеччина пережила безпрецедентну хвилю диверсій. Ми поки не чуємо конкретних офіційних звинувачень на адресу Росії, але всі, звичайно, насамперед думають про те, що те, що відбувається, може бути пов’язане з Москвою.
Йдеться про диверсії на підстанціях, де короткі замикання призводили до перебоїв в електропостачанні, зокрема вугільних електростанцій. Буквально минулої ночі в Берліні теж горіла підстанція. У різних регіонах Німеччини за лічені дні сталося щонайменше кілька подібних інцидентів. Зараз триває розслідування. Одного з імовірних диверсантів ідентифікували і розшукують. Інформації поки дуже мало.
Звичайно, можна припустити, що це пов’язано з виборами, оскільки люди бояться, а партія "Альтернатива для Німеччини" активно використовує ці страхи у своїй риториці.
Її політики кажуть: "Нас втягують у війну. Уряд, канцлер Фрідріх Мерц втягують Німеччину у війну. Подивіться, що відбувається".
І це резонує. У певної частини суспільства такі заяви знаходять відгук, люди справді побоюються подальшої ескалації. Тому вони кажуть: "Потрібно припинити підтримувати Україну".
https://www.youtube.com/watch?v=okvN7ETSzCE
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Німеччина поступово приходить до усвідомлення російської загрози
— Будь-яка демократична країна вразлива перед таким авторитарним суперником і противником, як РФ. І Німеччина поступово приходить до усвідомлення цього факту. Тому що є інциденти, подібні до того, що стався в аеропорту Лейпцига, де була спроба атаки російськими дронами на український літак, який перевозив озброєння, а також диверсії на електростанціях.
Сюди варто було б додати ще й статистику щодо кібератак. Це також один із фронтів боротьби Російської Федерації та пошуку вразливостей.
Тому тут важливий наступний момент: чому саме Німеччина?
По-перше, Німеччина перебуває у стані перманентної політичної кризи та турбулентності через низький рейтинг канцлера,
представника ХДС/ХСС Фрідріха Мерца. Це, природно, додатково створює ґрунт для тиску на владу.
Друге. Уперше може скластися ситуація, коли представник АдН очолить земельний уряд. І, природно, в АдН є своє бачення російської загрози. Воно дуже обережне і, скоріше, протилежне загальноприйнятому. Ця партія вважає, що з Росією необхідно підтримувати партнерські взаємини. І, природно, для східнонімецьких земель такий наратив може виявитися заспокійливим, стабілізуючим.
Проте у Росії є широкий інструментарій впливу на демократичні країни Європейського Союзу.
Що потрібно зробити?
Перше. Я вже кілька разів говорив, що досвід Франції в цьому плані дуже показовий. Необхідно ухвалити відповідне законодавство про захист демократії та виборчого процесу.
Друге. Необхідна активізація зусиль європейських спецслужб щодо пошуку, виявлення та жорсткого припинення діяльності російської агентури. Як правило, посольства і торгові місії буквально кишать російською агентурою. І подальше закриття посольств і консульств виправдане з погляду демонтажу російської розвідувальної інфраструктури.
Третє. Необхідно захистити інформаційний простір Європейського Союзу і цифрове середовище від російських операцій впливу та зловмисних дій, спрямованих на підрив партнерських відносин між країнами ЄС, на підрив ініціатив з надання військової допомоги Україні і так далі.
Це потребує певної синхронізації дій усіх ключових країн Європейського Союзу та реального розуміння загрози.
Деякі подібні ініціативи знаходять відгук у певних груп суспільства і отримують додаткове життя. Це повністю відповідальність тих чи інших спеціальних служб, які зобов’язані забезпечувати стабільність і безпеку, насамперед внутрішню безпеку країни.
https://www.youtube.com/watch?v=8krBfYbsO0M
АНДРЕАС УМЛАНД: Успіх проросійських правих поки не змінить зовнішню політику Німеччини
— Є країни, які менші за Німеччину, але у відносному вираженні допомагають Україні більше. Це скандинавські та балтійські країни. Однак в абсолютних цифрах тут явно лідирує Німеччина, і тому зараз вона стає однією з головних цілей гібридної війни та загроз з боку РФ.
Для Німеччини перемога АдН — це історична подія,
тому що нічого подібного в повоєнний період, після Другої світової війни, не було: щоб в окремому регіоні, федеральній землі, настільки сильні позиції отримала радикальна партія, яка може стати урядовою партією в цьому регіоні.
Але потрібно сказати, що це східнонімецький регіон, і він дуже невеликий. Там живе трохи більше мільйона людей, якщо я правильно пам’ятаю. Це невелика частина Німеччини, але це частина німецької федерації. Тому те, що відбувається, має значення, принаймні символічне.
Але загалом я не думаю, що поки це впливає на зовнішню політику Німеччини. Річ у тім, що партія "Альтернатива для Німеччини" ізольована. Вона вважається праворадикальною та нерукоподатною партією. Жодна з інших партій Німеччини не готова йти з нею в коаліцію.
І навіть якщо на наступних федеральних виборах вона набере більше голосів — за сьогоднішніми опитуваннями, це може бути 25, 27 або 29% — вона залишиться ізольованою опозиційною партією, тому що жодна з інших партій поки не хоче з нею співпрацювати.
Тому політична система Німеччини — пропорційна і парламентська — певною мірою захищає німецьку демократію.
Скажімо, у Франції, де президентська система і мажоритарна електоральна система, мені здається, набагато вищий ризик серйозної зміни політичного керівництва.
Навіть нинішній успіх правих радикалів, зокрема проросійських правих радикалів, поки не матиме жодних наслідків для німецької зовнішньої політики.
Що стосується ідеї самого Мерца, то ще під час передвиборчої кампанії він виступав за передачу Україні крилатих ракет Taurus. Але ця ідея, на жаль, непопулярна в Німеччині. Російській пропаганді вдалося створити у значної частини німців враження, що передача саме цієї зброї Україні втягне Німеччину у війну і що Росія почне бомбити Німеччину або станеться щось подібне.
Оскільки ця ідея непопулярна в Німеччині, Мерц більше її активно не просуває. Але інші його висловлювання цілком відповідають колишній лінії. Він усвідомлює суть путінського режиму і важливість підтримки України. Я не думаю, що серед центристських партій Німеччини ця позиція є спірною.
І навіть якщо Мерц піде з посади канцлера — а зараз це дедалі частіше обговорюється в Німеччині і такий варіант справді можливий, — у парламентській системі зміна канцлера не є чимось екстраординарним. Новий канцлер теж, найімовірніше, буде проукраїнським і антипутінським.
https://www.youtube.com/watch?v=fBOStdZDAGw
Читайте також: Путін тягне час, Трамп думає про вибори: що відбувається з мирними переговорами
