Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі Ялтинської європейської стратегії YES заявив, що Україна планує наприкінці грудня розпочати випробування першої системи антибалістичної оборони FREYJA. За його словами, у разі успішного тестування партнери перейдуть до виробництва системи, повідомляє «Комерсант Український»
Україна планує випробувати першу FREYJA у грудніПрезидент зазначив, що Україна провела зустрічі з усіма країнами та компаніями, які беруть участь у створенні компонентів для FREYJA. Напередодні така зустріч відбулася в Норвегії.
«В кінці грудня дуже надіємося почати тестування першої системи, принаймні таке є завдання. Взимку ми повинні це зробити… Якщо це буде успішне тестування, почнемо виробництво», – сказав глава держави.
9 вересня в Осло Зеленський разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре зустрівся з керівниками оборонних компаній країн партнерів. Українська сторона представила результати роботи над FREYJA та погодила з партнерами подальші кроки.
FREYJA має захищати від балістичних ракетFREYJA є спільним проєктом України та європейських партнерів зі створення інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони.
Основний акцент програми зроблено на перехопленні балістичних ракет.
Україна наразі використовує американські комплекси Patriot для протидії балістичним цілям. Однак дефіцит ракет перехоплення для цих систем залишається однією з проблем української протиракетної оборони. Саме тому Україна працює над власною системою, яка має доповнити наявні засоби захисту.
За даними Reuters, оприлюдненими в серпні, українська компанія Fire Point уже почала інтегрувати технології більш ніж десятка європейських оборонних компаній у межах FREYJA. Йшлося про радари, системи наведення та інші компоненти. Компанія тоді розраховувала на перше успішне перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року.
Водночас нинішня заява Зеленського стосується першої системи та її випробування вже наприкінці 2026 року. Президент не уточнив, яких саме результатів має досягти тестування першої системи.
Над FREYJA працюють компанії з кількох країнКлючовим українським учасником проєкту є Fire Point. Компанія займається розробкою ракети перехоплення та пускової установки.
До міжнародної кооперації залучені виробники з різних країн.
Під час зустрічі в Осло, серед учасників були представники таких компаній: FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.
Раніше Fire Point уклала угоду з німецькою компанією Hensoldt щодо постачання радарів для проєкту. Reuters повідомляв, що українська компанія також домовлялася з європейськими виробниками щодо систем наведення та інших компонентів.
За даними Reuters, у серпні Fire Point повідомляла про участь 13 промислових партнерів. Компанія працювала над інтеграцією радарів спостереження та супроводу цілей, систем наведення і ракети перехоплення FP-7.X.
До програми долучається КанадаОкремо Зеленський повідомив про участь Канади у програмі FREYJA.
Про це він заявив після зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. За словами президента, Канада приєднається до програми, яку Україна реалізує разом із європейськими партнерами.
«Ми працюємо над FREYJA, і ми дуже раді, що сьогодні мали можливість обговорити це з прем’єр-міністром, і Канада приєднається до цієї програми. Це буде наша нова антибалістична система»,
– сказав Зеленський.
Президент також заявляв, що партнери спочатку оцінювали строки створення подібної системи у 20 або 30 років. Україна розраховує реалізувати проєкт значно швидше.
«Я сказав, що ми не хочемо такої довгої війни. Абсолютно ні. Це про інший світ, про ХХ століття. Сьогодні нові технології, нова Україна, і ми можемо зробити все це швидше. І ми розраховуємо, що наприкінці цього року у нас буде перша система», – заявив президент.
Канада вже оголосила про окремий пакет допомоги Україні для посилення протиповітряної оборони. Reuters повідомляв, що його вартість становить 350 млн канадських доларів, а кошти мають бути спрямовані на закупівлю необхідних перехоплювачів.
Раніше прототип FREYJA очікували у 2027 роціТерміни реалізації проєкту, які озвучували українські представники раніше, були довшими.
Наприкінці липня заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян заявляв Reuters, що Україна розраховує отримати прототип європейської системи протиракетної оборони FREYJA у першій половині 2027 року.
Йшлося про створення системи з відкритою архітектурою,
яка дозволятиме використовувати компоненти різних виробників.
У серпні Fire Point повідомляла Reuters, що прагне досягти першого успішного перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року. Компанія також зазначала, що в межах проєкту вже проводилися випробування ракети перехоплення.
Тепер Зеленський говорить про тестування першої системи вже наприкінці грудня 2026 року. Водночас президент не уточнив, чи йдеться про повне завершення розробки, чи про окремий етап випробувань.
Україна наголошує на необхідності антибалістичної оборониЗеленський заявив, що Україна потребує посилення захисту від російських ударів. За його словами, Росія атакує не лише військову інфраструктуру, а й цивільні та економічні об’єкти.
«Війна в іншій стадії, це відкрита війна. Не “СВО”, а відкрита війна Росії проти всього живого з однією ціллю, окупації України повністю», – заявив президент.
Проблема захисту від балістичних ракет для України залишається особливо гострою через обмежену кількість засобів перехоплення.
Саме тому FREYJA розглядається як окремий напрям розвитку української та європейської протиракетної оборони.
У липні Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія підписали декларацію про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції. FREYJA стала одним із ключових проєктів цієї співпраці.
Якщо тестування буде успішним, наступним етапом, за словами президента, має стати виробництво FREYJA.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
