Розмова з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо
Текст: Дмитро Кошовий, Марія Болтрик
— Якими є головні результати цього вашого візиту до Києва? Ми бачили інформацію про ваші зустрічі із президентом Володимиром Зеленським, прем’єром Сергієм Корецьким, главами Міненерго та Мінекономіки Денисом Шмигалем та Олександром Кравченком. Про що ви говорили?
— Так, у нас було багато зустрічей. Гадаю, для нас, насамперед для ЄБРР, Україна є дуже важливою. З початку війни ми інвестували майже EUR11 млрд. Тож це дуже важливо. Цього року ми плануємо інвестувати близько EUR2,7 млрд.
Основним предметом обговорення були пріоритети: аналіз ситуації, визначення потреб держави у всьому, що стосується державного сектору, ключової інфраструктури тощо, а також пріоритети та питання реалізації. Коли ви інвестуєте таку велику суму, як ви визначаєте, як прискорити реалізацію та досягти максимальної ефективності?
Ми мали дуже плідний обмін думками. Значна частина нашої діяльності також стосується приватного сектору. Цього року ми очікуємо, що 80% фінансування припадатиме на приватний сектор.
Ми зустрічаємося з клієнтами, щоб зрозуміти суть проєкту, ситуацію, а також з деякими банками та іншими партнерами.
Наразі ми бачимо, що багато обговорень зосереджено на підготовці до зими. Який стан справ із підготовкою до зими? Що можна зробити? Які нові ризики виникають у зв’язку з ескалацією російського тиску на Київ - саме такі питання.
Також - програма реформ, адже ми багато працюємо з державними підприємствами і в низці секторів підтримуємо реформи, наприклад, реформу державного управління державними підприємствами, склад наглядових рад та правлінь, процедуру призначення, взаємодію між правлінням та урядом.
— Чи бачите ви певні покращення в корпоративному управлінні після останніх скандалів?
— Бачимо деякі. Іноді спостерігається значний прогрес, а іноді - певний "відкат" назад. Процес дещо нерівномірний.
І в останні кілька років ситуація була нерівномірною, але ми бачимо певний прогрес. Наприклад, склад наглядових рад та правлінь в ряді компаній зараз формується професійно: залучаються зовнішні консультанти, створюються спеціалізовані комітети з підбору кадрів для ухвалення рішень щодо призначень тощо.
Ми бачимо певний прогрес в "Енергоатомі" -- одній із компаній, де управління, ймовірно, було найбільш проблематичним. Але все ще потрібно ухвалити кілька важливих рішень.
Це також важливо для «Нафтогазу», але, судячи з усього, процес йде за планом.
— Ви говорили про цей рік, а як щодо наступного, 2027 року? Який обсяг фінансування заплановано?
— Поки що, оскільки ми орієнтуємося на попит, ми залежимо від тих проєктів, які бачимо. Це залежить від попиту на інвестиції з боку клієнтів приватного сектору тощо, тому важко сказати. Гадаю, наш інвестиційний потенціал буде того ж порядку величини.
Але нам потрібно подивитися, чи інвестуватимуть наші клієнти, чи їм потрібні оборотні кошти та підтримка.
Яким буде інтерес банків? Ми активно працюємо у форматі розподілу портфеля ризиків, де ми покриваємо частину банківських ризиків. Обсяги банківського кредитування за останні кілька років суттєво зросли. Це було рушійною силою розподілу ризиків у нашому портфелі.
Якою буде поведінка банків у нових економічних умовах - невідомо, але протягом останніх кількох років наша діяльність,
так чи інакше, зростала. Зараз ми залишаємося приблизно на цьому рівні. Сподіваємося, що так і буде.
У державному секторі потрібні значні інвестиції. Однак державні підприємства стикаються з певними обмеженнями щодо обсягів запозичень та можливостей погашення боргів. Тож фактично інвестиції все ж здійснюються. Нам потрібні зовнішні гарантії та підтримка зовнішніх донорів, щоб мати змогу продовжувати інвестувати.
— Які зміни можуть бути внесені до стратегії та тактики банку на цьому новому етапі ескалації війни?
— Наша тактика залишиться незмінною: бути дуже гнучкими.
Звісно, як банк, ми також аналізуємо власні ризики: як їх покрити та яких саме ризиків це стосується. Це завжди залишатиметься на другому плані під час ухвалення рішень.
Але я не бачу на горизонті якихось кардинальних змін у тактиці, хіба що зміна пріоритетів. Якщо поглянути на минуле, то ми проявили велику гнучкість у тому, як підтримували енергетичний сектор під час атак, що відбувалися протягом останніх кількох років.
Зараз, на мою думку, з огляду на поточну ситуацію в Чорному морі, знову з’явився інтерес,
наприклад, до того, як забезпечити належне функціонування залізниці та доріг, що з’єднують Україну з Європою - чи то з Польщею, чи з Молдовою.
Отже, це може означати зміну пріоритетів щодо того, які інвестиції стануть пріоритетними, але я не бачу зміни тактики для банку.
Тож банк і надалі підтримуватиме Україну, збалансовуючи наші ризики шляхом прийняття тих ризиків, які є для нас прийнятними і не ставлять під загрозу нашу фінансову стійкість, тобто співпрацюючи з донорами з метою мінімізації ризиків та підтримки інвестицій.
— Нещодавно ЄБРР знизив прогноз ВВП на цей рік до 1,5%, але, на жаль, український уряд і Національний банк (НБУ) зараз оцінюють його на рівні вже близько 1% або нижче. Незалежні аналітики, наприклад Dragon Capital, стверджують, що він наближається до 0% або, можливо, навіть стане від’ємним. Яка ваша думка? Чи очікуєте ви нового зниження прогнозу?
— Я вважаю, що ми дуже чітко спостерігаємо економічне уповільнення в Україні, починаючи з серпня, у зв’язку з посиленням ударів по економічній інфраструктурі.
Раніше це стосувалося переважно енергетики,
але зараз - це також порти, блокада портів, блокада Чорного моря, а також атаки на логістику, склади, виробничі потужності тощо.
Це має дуже негативний вплив на економіку. Тому я думаю, що, наприклад, центральний банк розробив кілька різних сценаріїв.
Можу сказати, що ми все ще бачимо більше ризиків зниження, ніж ризиків зростання.
— Можливо, кілька слів про нові проєкти? Наприклад, щодо участі у в оздоровленні балансуючого ринку електроенергії. Загальна потреба становить близько EUR600 млн. Яка у ньому частка ЄБРР?
— Це велике й важливе рішення, яке ми обговорюємо з міністром енергетики та урядом, оскільки, на мою думку, вони справді готові впровадити цю дуже важливу реформу, яка матиме значний вплив на ринок. Це справді структурна реформа, яку ми дуже вітаємо. Це складний проєкт.
Гадаю, наша частка фінансування полягатиме у спільних інвестиціях, ймовірно, з іншими міжнародними фінансовими інституціями (МФІ).
Можливо, це ще перебуває на стадії розробки, але ми могли б надати кредит у розмірі, скажімо, EUR150 млн, інша МФІ взяла б на себе іншу частку, а потім знадобилося б значне фінансування на пільгових умовах від ЄС,
оскільки частина боргу ніколи не буде повернена, тому її не можна фінансувати за рахунок запозичень.
— Які ще механізми може запропонувати банк для вирішення логістичних викликів українського експорту? Чи є, наприклад, проєкти щодо будівництва нових доріг?
— Ми працюємо над логістикою. Ми підписали угоду про фінансування “Укрзалізниці”, раніше ми виділяли кошти переважно на проєкти з виробництва енергії. Зараз, оскільки ці об’єкти зазнали атак і потребують оборотних коштів, ми перенаправили EUR130 млн для забезпечення їх оборотними коштами.
Також у нас є великий проєкт на суму EUR300 млн, який реалізується для закупівлі локомотивів. І це дуже потрібно, оскільки значна частина з них була пошкоджена, тож це один із важливих кроків у сфері логістики.
Інший напрямок - це, дійсно, наш масштабний проєкт: ми працюємо над проєктом будівництва доріг. Зараз обговорюємо пріоритети в цій сфері.
Третій елемент полягає в тому, що ми разом із місцевими страховиками запровадили механізм гарантування логістичних ризиків, пов’язаних з війною, під час перевезення товарів в Україні.
Ми вже забезпечили страхове покриття товарів на суму EUR500 млн. Це працює досить добре, і ми працюємо над тим, щоб дещо розширити цей механізм, щоб, наприклад, мати змогу гарантувати те, що зберігається на складах.
— Але “Укрзалізниця” зараз перебуває в стані дефолту, “Укренерго” -- в процесі реструктуризації єврооблігацій. Чи не є це для вас проблемою?
— Це завжди проблема. Ніколи не приємно надавати позики компанії, яка перебуває в стані дефолту або реструктуризації... Але, з іншого боку, вони завжди вчасно розраховувалися з нами, що дуже важливо з огляду на наш багатосторонній статус. Щоб ми надавали кошти, вони мають нам платити.
Це свідчить про фінансові обмеження. Ми дуже підтримали два заходи, вжиті урядом, які були дійсно необхідні, щоб допомогти «Укрзалізниці» стабілізувати своє становище, а саме — зобов’язання щодо забезпечення громадських послуг (PSO). Тобто компенсацію від уряду за PSO. А другий захід — це підвищення тарифів на вантажні перевезення. Це не дуже популярне рішення, але воно дуже важливе. У певний момент потрібно, щоб компанія мала доходи для надання послуг.
— Щодо військових ризиків. Бізнес звертається по допомогу у питаннях страхування, але виступає проти підвищення податків. Чи може ЄБРР допомогти в цій ситуації?
— Як я вже казала, ми розробили спеціалізований продукт, оскільки вважаємо, що забезпечити таке страхування надзвичайно складно. Тому ми зосередилися саме на транспортній галузі, оскільки там фактично не існувало ринку. Ми також реалізували кілька проєктів у рамках нашого банківського портфеля.
Це було зроблено на пілотній основі, але ми плануємо розширити масштаби, щоб передбачити можливість: коли кредит фінансує інвестицію, а інвестиція, наприклад, новий об’єкт, знищується, зменшити суму погашення боргу та врахувати факт, що стався збиток.
Отже, це “Посилення безпеки підприємства” (Enterprise Security Enhancement), або ESE - так ми називаємо його. Це дещо нагадує військове страхування, але відмінність в тому, що воно зменшує суму боргу, яку ви повинні погасити.
Це те, що ми намагаємося розвивати, щоб адаптувати наші інструменти, наш інструментарій, до потреб клієнтів та економіки.
— Чи є підвищення податків критичною умовою для вас, для ЄБРР або інших міжнародних фінансових інституцій, щоб взяти участь у цьому новому страховому фонді? Адже наразі у бізнес-середовищі дуже складна дискусія.
— Я не думаю,
що ми братимемо участь у страховому фонді як такому, адже ми — банк, тож не можемо фінансувати страховий фонд, призначений для виплати компенсацій, оскільки у нас немає грошей. Нам потрібно їх повертати. Як банк, ми зобов’язані повертати кошти.
Тому ми проводили і продовжуємо проводити обговорення щодо того, яка схема є найефективнішою, які рішення доцільні з огляду на ситуацію тощо.
Але я справді вважаю, що їм потрібен механізм компенсації з боку уряду. Потрібне певне фінансування, а ресурсів дуже мало. Але не мені судити чи вирішувати, чи потрібно підвищувати податки, чи ні.
Гадаю, під час обговорення, яке ми мали щодо... такого роду підтримки, потрібно буде подумати, хто може бути її бенефіціарами, який вплив це матиме на економіку в цілому та яку проблему ви хочете вирішити.
— Ще одне запитання щодо залучення стратегічного інвестора до нового інфраструктурного холдингу на ринку капіталів. На жаль, знову ж таки, в Україні триває внутрішня дискусія між НБУ, Комісією з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), є альтернативний законопроєкт. Голова Нацбанку сказав, що просить вас допомогти в цьому діалозі. Наприклад, для нашого агентства новин – це дуже важливий проєкт, бо важко виживати без ринків капіталів та інвесторів.
— Ми погоджуємося з вами,
що це дуже важливий проєкт для майбутнього, адже коли економіка відновиться, банківського кредитування буде недостатньо. Тож компаніям доведеться звертатися до ринків капіталу тощо. Саме тому ми розпочали цю роботу з Національним банком, Комісією з цінних паперів та всіма учасниками ринку. Щоб дійсно вивчити, що буде потрібно з точки зору вертикальної інтеграції. Я вважаю, що суть полягає саме в інтеграції різних інфраструктурних елементів, щоб зробити систему ефективнішою, а потім, можливо, залучити до цього стратегічного інвестора та активізувати ринок.
Тому ми дуже тісно співпрацюємо з НБУ над підготовкою тристороннього меморандуму про взаєморозуміння між НБУ, Комісією з цінних паперів - це було на Конференції з питань відновлення України (URC 2025) у Римі. Отже, меморандум про взаєморозуміння, розробка зобов’язань, підготовка їх як етапу для розроблення закону. Ми активно пояснюємо, що це досить технічне питання, депутатам Верховної Ради, які цікавляться цим проєктом і братимуть участь у прийнятті рішень: що саме відбувається і яких наслідків ми очікуємо.
— Адже сьогодні Комісія хоче мати щонайменше двох кандидатів у великі стратегічні інвестори для цього холдингу. На мою думку, якщо у нас буде хоча б один стратегічний інвестор, це вже буде великою перемогою.
— Як мінімум. Тож це буде відкритий процес. Побачимо, хто з’явиться.
— Чи готові ви інвестувати в українську оборонну промисловість?
— Оскільки ми є банком розвитку, ми не інвестуємо в неї.
Ми не інвестуємо в оборонну галузь, бо маємо багато акціонерів із дуже різними позиціями. Іноді вони не надто добре ладнають між собою, тому виникає певна напруга. Ми не інвестуємо у військові акції.
— Ми маємо на увазі, наприклад, технології подвійного призначення, адже в прес-релізі Міністерства економіки та довкілля України йшлося про те, що ви підписали лист про це, тож де пролягають червоні лінії?
— Ми проводимо дослідження бізнесу, що займається технологіями подвійного призначення, щоб мати уявлення про те, чим саме він займається тощо. Наприклад, можна взяти дрони. Вони мають величезне військове застосування, але також можуть використовуватися для суто цивільних цілей,
таких як агробізнес та інші.
Нам потрібно це з’ясувати. Ми маємо можливості інвестувати в сферу подвійного призначення, але вони досить обмежені. Яка частка припадає на військовий сектор, а яка - на цивільний?
Але це те, що ми зараз досліджуємо, щоб також з’ясувати, якою буде роль цього сектору в українській економіці в майбутньому, якою є структура бізнесу, адже це дуже нова сфера. І, можливо, з’являться якісь можливості, подивимося. Дослідження буде завершено за кілька місяців. Ми хочемо презентувати його результати на URC у Таллінні наприкінці січня.
— Чи є URC взимку для вас вдалим рішенням?
— Я вважаю, що це занадто швидко після попереднього заходу. Думаю, частково тому, що їх уже було багато. URC - це завжди хороший спосіб встановити кінцевий термін; люди готують домовленості, тощо.
— Щодо Нового безпечного конфайнменту на ЧАЕС. Ми з великою надією чекаємо на Конференцію донорів у листопаді у Парижі. Я знаю, що потреба становить близько EUR500 млн. Скільки ЄБРР планує залучити на цій конференції?
— Сподіваємося, EUR500 млн. Така наша мета. Ми амбітно ставимося до цього питання.
Ми хотіли б наблизитися до EUR500 млн якомога ближче, бо йдеться про безпеку.
І ми вже маємо певні зобов’язання, які становлять приблизно половину цієї суми. США взяли на себе зобов’язання виділити $100 млн. Ми вже знаємо, що будуть ще зобов’язання.
Роботи мають розпочатися у 2028 році, тож нам потрібні кошти, щоб це стало можливим. Я вважаю це дуже важливим.
— Чи маєте ви якусь актуальну інформацію про ситуацію на атомній електростанції?
— Через війну сталася пожежа, тож вся захисна споруда зазнала значних пошкоджень. Тому було встановлено тимчасову систему захисту, але вона не захищає від вологи, ризику корозії тощо. Це не становить безпосередньої небезпеки радіації, але якщо нічого не робити, то ризик зросте, адже ядерна реакція продовжуватиметься під укриттям, тобто в ізольованому просторі.
А все було побудовано саме для того, щоб можна було керувати цією реакцією за допомогою обладнання без втручання людини, і вся ця система, яка коштувала EUR2 млрд, була створена за участю багатьох міжнародних корпорацій.
Звісно, вона може стати непридатною, тому ми будуємо щось абсолютно нове.
Це буде набагато дорожче, ніж ремонт, навіть якщо ремонт і так вже досить дорогий. Якщо ми не зробимо цього зараз, все буде втрачено. Доведеться реконструювати всю споруду, а також усе обладнання, що знаходиться під нею та всередині неї.
— Можливо, кілька слів про муніципалітети. Ви підписали угоду з Києвом на EUR150 млн щодо метро Які муніципальні проєкти наразі є в портфелі банку? Наскільки важливі для вас муніципальні проєкти?
— Це важливо, і ми реалізували проєкти зі Львовом щодо стійкості транспортної системи. Також у нас є проєкти в Харкові, Дніпрі, Тернополі та Києві.
Отже, муніципалітети є дуже важливими гравцями, на яких покладено значну відповідальність у сферах транспорту, енергетики та управління водними ресурсами. Ми зосереджуємося саме на цьому.
Ми також надали Києву екстрену ліквідну підтримку минулого року, коли ТЕЦ зазнали атак, щоб допомогти з ремонтом, відновленням тощо.
Загалом, я думаю, що ми профінансували проєкти в муніципальному секторі на суму EUR300 млн. Тож тепер цей кредит становить EUR150 млн. Загалом це досить значна сума.
— Було запитання про “червоні лінії”, але тепер у нас є “синя лінія” - Дніпро, і, на жаль, деякі компанії заявляють, що інвестують лише на правому березі Дніпра. Деякі компанії стверджують, що інвестують лише в областях поблизу захыдного кордону. Чи є у вашого банку якісь географічні обмеження?
— У нас є карта, яка показує, що наші проєкти дуже добре розподілені по всій Україні.
Звісно, багато бізнесу зосереджено тут, у Києві. Але ми також маємо інвестиції у відновлювані джерела енергії та бізнес-партнерів у різних частинах країни, тож все досить збалансовано.
— Але Дніпро ж майже на лінії фронту.
— Дніпро та Харків, так. Це два наших найкращих муніципальних клієнти, тому ми виділяємо їм значні кошти. У нас є проєкти приватного сектору на лінії фронту. Усі наші проєкти, муніципальні проєкти, досить рівномірно розподілені по країні.
