Сьогодні біля Свято-Успенського собору в останню путь проводжали двох воїнів ЗСУ. Це Станіслав Придатченко та Юрій Піскун. Якими запам’ятали загиблих рідні та товариші — в матеріалі нашої знімальної групи.
У Полтаві попрощалися із двома захисниками України. 48-річний солдат Станіслав Придатченко мешкав у Полтаві. Тут він закінчив школу та почав працювати будівельником, — розповідає його близька подруга пані Юлія. Каже, що він завжди приходив на допомогу та підтримував своєю життєрадісністю рідних та друзів.
Юлія, близька подруга загиблого воїна Станіслава Придатченка Таких людей просто немає. Він дуже був відкритим, чистим, щирим. Ну, немає таких людей, таких добрих. Їздили на рибалку та відпочивали разом з чоловіком, який з ним працював. Він дуже життєрадісною людиною був.
15 березня 2024 року Станіслав Придатченко вступив до лав ЗСУ. Проходив службу на посаді оператора 2-го відділення радіоелектронної боротьби 2-го механізованого батальйону. Його життя обірвалося 11 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області. До останнього подиху воїн мріяв про перемогу України,
— наголошує подруга загиблого солдата пані Юлія.
Юлія, близька подруга загиблого воїна Станіслава Придатченка Мріяв, щоб закінчилася війна, і щоб ми жили під мирним небом, і щоб все було гарно. Він думав, що вони зможуть це зробити.
Провели в останню путь сьогодні і 37-річного воїна Юрія Піскуна. До повномасштабного вторгнення він мешкав у селі Петро-Давидівка Диканської громади. Там він народився та виріс. Переїхав до Полтави, коли почав вчитися на автослюсаря у професійно-технічному училищі № 17, — розповідає близький родич загиблого воїна пан Олександр.
Олександр, родич загиблого воїна Юрія Піскуна Працював він будівельником, їздив по всій Україні та займався будівельними роботами. Закінчив ПТУ на автослюсаря, але життя… Призвався до лав, пройшов навчання і, на жаль, загинув.
23 липня цього року воїн був мобілізований. Проходив службу на посаді водія штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти. Загинув 14 листопада під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області. Найбільше у житті полеглий солдат мріяв збудувати власний будинок та створити родину, — пригадує його родич пан Олександр.
Олександр, родич загиблого воїна Юрія Піскуна Він був чуйною людиною, доброю. Любив рибалку та мав багато друзів. Завжди міг прийти на допомогу по будь-якому питанню. У нього добре серце було.
Станіслава Придатченка поховали на Затуринському кладовищі, що поблизу Полтави. Юрій Піскун навіки спочине у рідному селі Петро-Давидівка Диканської громади.
