Сьогодні Полтава провела у вічність ще 3-х загиблих від ракетного удару полтавців. Це військовий Андрій Притула, його дружина Наталія та талановита акторка й зооволонтерка Анастасія Кольвах. Історія кожного з них — у нашому сюжеті.
Ольга Онішко, сестра загиблої Наталії Притули Наталя з Андрієм — це була закохана пара, ви не уявляєте, як вони кохали одне одного, як Наталя його чекала з війни.
Андрій та Наталія Притули загинули від ворожої ракети вранці 1 лютого у своїй квартирі на 1-му поверсі. Прощалися з родиною у Свято-Успенському кафедральному соборі Полтави.
— Сьогодні ми схиляємо голови в жалобі за невинними жертвами, чиї життя були безжально обірвані. Ми розділяємо скорботу з рідними та близькими, з усією громадою, яка оплакує свої втрати.
40-річний львів’янин Андрій Притула був військовим: від початку повномасштабного вторгнення служив на посаді стрільця, згодом був водієм стрілецької роти. Його дружина, 46-річна полтавка Наталія, багато років пропрацювала швачкою на фабриці «Ворскла». Андрій приїхав до Полтави у відпустку і безжальна війна наздогнала його вдома,
— говорить побратим загиблого.
Сергій, побратим загиблого Андрія Притули Разом виходили на позиції, разом були під Авдіївкою. Взагалі в це було важко повірити. У відпустку приїхав з війни, про це навіть тяжко говорити. Дуже велика втрата.
Андрій та Наталія прожили 10 років душа в душу, кохали одне одного, планували спільне майбутнє, — говорить сестра загиблої Ольга.
Ольга Онішко, сестра загиблої Наталії Притули Я в цій квартирі жила, як маленька була, це нашої бабусі квартира, я ще в школу ходила в 13-ту оцю. Втрата страшна, я можу сказати тільки про те, як вони кохали одне одного.
Наталію Притулу поховали на кладовищі в Розсошенцях, під Полтавою, її чоловіка Андрія поховають у Львівській області, де живуть його рідні.
Цього ж дня у Полтаві прощалися і з 30-річною Анастасією Кольвах — акторкою та зооволонтеркою, життя якої обірвав ракетний удар 1 лютого.
Богдан, наречений загиблої полтавки Анастасії Кольвах Збиралися після війни одружитися. Так склалася доля, що це вже неможливо, на жаль. Була квартира на 3 поверсі. На жаль, вона була сама, бо я зараз в ЗСУ. І чи на жаль, чи на щастя мене там не було.
Вона мріяла про приватний будинок,
сповнений радості та домашніх тварин, та не судилося, — говорить її наречений.
— Можете згадати останню розмову вашу?
— Ми розмовляли про приватний будинок, вона хотіла ще дачу подивитися. У неї було багато планів. Вона хотіла собачку, я казав: «Собачка у нас буде, коли буде приватний будинок».
Настя Кольвах була багатогранною, талановитою та харизматичною. Грала в «Театрі сучасного діалогу», була лекторкою полтавського кіноклубу «Кінодвіж». Була скрізь, де відбувалися якісь активності, — згадують її друзі та колеги по сцені.
Валерій Матевосян, актор громадського об’єднання «Малефея» Найпозитивніша людина, яку взагалі я знав. Вона все робила для того, щоб цей світ був якомога світлішим. Вона допомагала від людей до тваринок.
Разом з нею пішло дитинство, — говорить однокласниця Анастасії.
Олена Мартусь, однокласниця загиблої полтавки Анастасії Кольвах Я такої пам’яті феноменальної ні у кого не зустрічала. Ця дівчина могла буквально за вечір вивчити, наприклад, 5 сторінок А4 французькою мовою — вийти перед класом і розказати перед усіма. Для мене це найкращі уми України. Вона в свій час зробила важкий вибір — навчалася за кордоном, але приїхала в Україну.
Крім цього, Анастасія не могла пройти повз безпорадних тварин, була в команді рятівників кажанів, була і героїнею наших сюжетів про зооволонтерів.
Людмила Хоменко, зооволонтер Остання врятована була кішка контужена з фронту, яка була глуха. І вона її прилаштувала. Коли стався вибух, я дзвонила їй, але наче хтось взяв трубку, а потім був пропущений. І я цілий день думала, що вона жива. Але насправді це хтось з рятувальників відповідав.
Поховали Анастасію Кольвах на кладовищі у Розсошенцях.
