30 червня у Кременчуці, Полтавської області відбулася визначна, історична подія — демонтаж пам’ятника матросом Дніпровської флотилії ( перша назва пам’ятника з 1938 по 2016 рік була (російською мовою): Памяти отважных моряков, павших в дни гражданской войны за власть Советов 1918 – 1919 гг).
Цей пам’ятник встановлений радянською владою російським матросам із Кронштадта, які прибули до Кременчука встановлювати радянську владу і вели бої жителями міста.
Законом України про декомунізацію з 2015 року всі пам’ятки і пам’ятники борцям за владу рад, як символ тоталітарної, радянської влади в Україні заборонені.
Патріоти Кременчука 10 років не могли виконати цей Закон із-за супротиву осіб, які використовували свої посади: це секретар міськради Юрій Гриценко, в.о. директора музею Алла Гайсинська і колишня викладачка КрНУ Алла Лушакова.
Патріоти зараз на фронті і мені довелося добиватися демонтажу пам’ятника одній.
Трохи гумору. Ох і дісталися «російським матросам» при демонтажі: при розрізі болгаркою бетону із дупи йшов дим.; коли зняли металеві штани — залишилися гола ж**а.
А щоб не лізли в Україну зі своїми правилами і війною!
Під час демонтажу я перекинулися словами з чоловіком, який запитав: «А що тут таке?».
Кажу: «Демонтуємо пам’ятник російським матросам. Немає якого хрена їм робити в Україні». Чоловік показав пам’ятнику великий палець і пішов/
А ось старенький чоловік, який виріс при Радянському союзі пробурчав: «Історію убираєте».
Цей чоловік не знає, що є рішення всі демонтовані пам'ятники України встановити у музеї під відкритим небом для історії і пам’ятник російським матросам має бути розміщений там.
Проте одна літня жіночка мені висловила стільки похвали за роботу щодо демонтажу цього пам’ятника, що це дає мені наснагу працювати з новими силами для українського народу, для України!
Громадська діячка Валентина Трофименко. 1 липня 2025 року