Сума витрат Полтавської міської ради на розробку проєктної документації для будівництва, капітальних ремонтів і реконструкцій, які досі залишаються невикористаними, зросла до понад 110 мільйонів гривень. Це охоплює проєкти, оплачувані з бюджету міста протягом останніх років, але які так і не були реалізовані на практиці.
Що саме входить до нереалізованих проєктівДо переліку включено документацію для капітального ремонту дворів, доріг, трубопроводів, дахів багатоповерхівок, під’їздів, ліфтів, а також оновлення парків, скверів, зелених зон, спортивних і дитячих майданчиків. Частина з цих проєктів стосується об'єктів соціальної інфраструктури: шкіл, дитсадків, медичних установ, укриттів та харчоблоків.
Деякі з проєктів стосуються навіть будівництва об'єктів для внутрішньо переміщених осіб, облаштування сміттєзвалищ, модернізації зупинок громадського транспорту, тролейбусних ліній чи систем освітлення на головних магістралях міста. Значна частина проєктної документації виготовлялася з 2016 року, окремі проєкти — нещодавно, у 2024–2025 роках, але так і не отримали втілення.
Хто відповідав за розробку та управління проєктамиДокументацію розробляли як комунальні підприємства, так і приватні організації — серед них «Інжбуддорпроект», «Полтаваагропроект», «ВКК Арія», «Конкріт Інжинірінг», «Екоземля», «Мостопроект», «Неоінжинірінг», «Укрдіпродор», «Міськбудпроект» та інші. Керівництво проєктами здійснювали різні посадовці — від міських голів до керівників профільних департаментів. У списку відповідальних часто фігурують прізвища Мамай, Шамота, Лямін, Пархоменко, Ямщикова, Ричка, Чепурко, Деркач, а також інші учасники міського самоврядування.
Значна кількість проєктів передбачали капітальні видатки на об’єкти, які були визначені пріоритетними для Полтави у різні роки, однак з різних причин не були втілені у життя. Серед останніх оплачуваних, але не реалізованих — харчоблоки у навчальних закладах і навіть масштабний проєкт нового укриття для ліцею №3.
«Всього 110 254 143 гривень було витрачено на проєктну документацію, яка так і не була використана». Питання ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на розробку проєктів, що не перейшли у фазу будівництва, залишається актуальним для громади. У нинішніх умовах місто потребує стратегічного підходу до планування та реалізації інфраструктурних ініціатив, аби подібні витрати не повторювалися у майбутньому.
