Про те, що Роман Вакуленко повертається до Полтавщини на щиті, повідомили 3 листопада у Хорольській громаді.
Солдат Роман Вакуленко народився 4 липня 1988 року. Служив помічником кулеметника на бойових машинах піхоти. Захисник прийняв свій останній бій 13 березня 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Він отримав тяжку травму та опікову хворобу внаслідок ворожого удару FPV-дроном.

Джерело: Хорольська громада За словами речника Сил оборони Таврійського напрямку Дмитра Лиховія, станом на 7 березня 2024 року зафіксували 16 атак окупантів. Вони наступали на захід від села Вербове та біля Роботиного, де поліг Роман Вакуленко під час виконання бойового завдання.
Дмитро Лиховій додав, що зараз активність росіян нагадує ту, яку вони розвивали на цьому напрямку в середині минулого місяця. Тоді окупантів вдалося зупинити.
Село Роботине в Запорізькій області знаходиться під постійними обстрілами окупантів. Росіяни практично повністю знищили його. Після постійних обстрілів ворога, від будинків у населеному пункті лишилися тільки руїни.
Роман загинув поруч зі своїм побратимом і другом Володимиром Ковшовим,
з яким вони разом служили в одній бригаді. Того дня обох накрила ворожа атака.
На знак скорботи у Хорольській громаді 5 листопада оголосили Днем жалоби. На цей день буде приспустять Державний прапор та обмежать проведення розважальних заходів.
Попрощаються із захисником 5 листопада, об 11:00 годині на площі біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Чин похорону пройде на Алеї Слави центрального кладовища м. Хорол, де Роман Вакуленко буде упокоєний поруч із могилою свого побратима Володимира Ковшова.
У захисника залишились сини, дружина, мама та брат.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаємо імена полеглих земляківДаніїл Шерстобітов народився 24 листопада у 2001 році у Котелевській громаді, де провів своє дитинство. Після початку повномасштабної війни Даніїл приєднався до лав захисників. 27 лютого 2024 року захисник перестав виходити на зв’язок. Того дня солдат Даніїл Шерстобітов прийняв свій останній бій на Донеччині. Понад 18 місяців він вважався безвісти зниклим, але нещодавно підтвердився факт його загибелі. Йому навіки 22.
Олександр Ященко у Великокобелячківській школі працював як учитель. З війною став водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. 26 жовтня воїн склав голову у бою, під час виконання завдання поблизу Ковалівки на Харківщині.