Полтава

Смерть у власній квартирі: у Кременчуці чоловік вбив матір своєї колишньої співмешканки

Судова справа.

Автозаводський районний суд Кременчука розглянув справу про трагедію, що сталася у ніч з 24 на 25 квітня 2024 року. Обвинувачений — уродженець Градизька, різальник скла з ТОВ "****" — прийшов у гості до своєї колишньої співмешканки. Перебував чоловік у стані алкогольного сп’яніння.

Між ним і матір’ю цієї жінки, якій на той момент було 83 роки, виник конфлікт — нібито через те, що вона не схвалювала його присутність у квартирі та дорікала йому за пізній прихід. Під час сварки чоловік завдав жінці багато ударів руками та ногами по голові, грудній клітці, тулубу, кінцівкам. Завдяки свідченням було встановлено, що спершу потерпіла лежала на дивані і не могла самостійно пересуватися. Потім обвинувачений зіштовхнув її з дивану на підлогу і продовжив наносити удари. Після того, як інша жінка (співмешканка й донька потерпілої) відійшла на кухню, він продовжив ударяти, а при виході з квартири вже кинув у потерпілу стілець — потрапив у грудну клітину.

Судово‑медичний експерт встановив: жінці були завдані закрита тупа травма голови у вигляді забійної рани та великої гематоми,

численні синці, садна.

Також — закрита тупа травма тулуба: переломи багатьох правих ребер 1‑9 у середньо‑ключичній лінії, 10‑11 передньо‑підпахвовій, 7‑12 лопатковій; розрив пристінкової плеври, крововилив у праву плевральну порожнину, розрив правої легені, капсули печінки, правої нирки із судинною ніжкою. Ушкодження на шиї, передпліччях, кистях — садна, синці, окремі рани, ймовірно від удару виделкою. Експерт визначив, що від моменту нанесення травм до смерті могло пройти від однієї до шести годин. Причина смерті — закрита тупа травма тулуба ускладнена гострою масивною внутрішньою крововтратою та травматичним шоком.

В ході слідства отримано докази: протокол огляду місця події, фототаблиці, слідчі експерименти за участю свідка та обвинуваченого, де було відтворено положення потерпілої на дивані, удари ногами і руками, кидок стільця. Зокрема, свідок показала (позірно) манекен‑відтворення: як потерпіла лежала на спині, як обвинувачений її піднімав за одяг і кидав, як наносив удари ногами зверху вниз по тулубу та ногам. Докази крові на простирадлах, шторах, фрагментах тканини належали потерпілій,

причому по групі крові виключено походження від обвинуваченого.

Обвинувачений у суді частково визнав свою провину. Розповів, що за адресою, де сталася трагедія, мешкали потерпіла та її донька — жінка, з якою він раніше жив і мав стосунки. 24 квітня 2024 року він вирішив навідатися до них у гості — приніс пляшку коньяку, щоб пригостити колишню співмешканку, і цукерки — для її матері.

До квартири він прийшов уже напідпитку, після дев’ятої вечора. До того випив близько 300 грамів коньяку. Зі слів обвинуваченого, спершу між ним і матір'ю колишньої співмешканки виникла сварка — вона дорікала йому, що він прийшов п’яний і запізно. Жінка відійшла покурити на балкон, а в цей час її мати почала, за словами чоловіка, вказувати йому на двері, мовляв, не місце йому у квартирі.

У відповідь він розлютився. Каже, що почав бити її кулаками — не менше десяти ударів по голові, тулубу, руках і ногах. Потерпіла на той момент лежала на дивані: через хворобу вона майже не могла пересуватися квартирою. За словами обвинуваченого, на початку конфлікту він кілька разів піднімав її руками з дивану й кидав назад.

Потім продовжив наносити удари ногами, коли жінка вже лежала на підлозі.

Коли донька спробувала його відтягнути, він припинив, але залишився роздратованим. Близько першої ночі, за його словами, він зібрався й пішов. Стверджує, що, виходячи з квартири, перечепився через стілець і кинув його вбік, але нібито в потерпілу не влучив.

Після цього чоловік подався до знайомого, дорогою випив ще чотири банки пива по пів літра. Каже, що тілесних ушкоджень виделкою він не наносив, бо навіть не заходив на кухню. Зізнався, що знав потерпілу давно — бував у неї на святах, ставився до неї добре. Також стверджував, що донька потерпілої часто скаржилась йому, що мати не дає спати, постійно кличе її вночі. Обвинувачений наполягав, що не мав наміру позбавляти життя літню жінку, не розуміє, як усе так сталося. Свою провину визнав частково, показання свідка (колишньої) назвав правдивими й зазначив, що вона його не обмовляє. У суді висловив щире каяття, заявив, що шкодує про скоєне, і просив пробачення у доньок загиблої.

Колишня співмешканка обвинуваченого розповіла, що вони були разом близько п’яти років,

але на момент події вже не жили разом — лише час від часу спілкувались. 24 квітня чоловік прийшов до неї додому напідпитку — сильно п’яний, за її словами. Вона влаштувала сварку, а потім, щоб заспокоїтись, вийшла на балкон покурити. У цей момент почула, як у кімнаті кричить її мати.

Коли забігла всередину, побачила, що обвинувачений б’є стареньку кулаками. Вона намагалась його відтягнути — той нібито вгамувався, і жінка вийшла на кухню. Та невдовзі знову почула шум: коли повернулась, побачила, що чоловік штовхнув її матір із дивану й бив руками та ногами, навіть копнув у груди. Потім, йдучи з квартири, він кинув у жінку стільцем, який влучив у груди. Після цього мати лежала на підлозі — казала, що їй не холодно і що вона полежить. Крові чи синців донька не побачила й вирішила, що зранку допоможе підняти її разом із сестрою. Вранці жінка виявила, що мати померла. Свідок додала, що мати мала деменцію, не ходила вже два роки й часто кликала її ночами — можливо, саме це розлютило обвинуваченого.

Інша донька, яка приїхала пізніше, розповіла, що коли прийшла, мати вже не дихала,

а на підлозі було видно сліди крові. Вона викликала «швидку» та поліцію.

Свідок під час слідчого експерименту детально показала, як усе відбувалося: де саме стояв обвинувачений, як лежала мати на дивані, як він її піднімав, кидав, завдавав ударів ногами зверху вниз. Її покази збіглися з висновками експерта щодо напрямку та характеру травм.

Суд встановив, що дії обвинуваченого мали умисний характер: він завдав не менше десяти ударів руками та ногами в життєво‑важливі органи літньої жінки, яка не мала можливості протидіяти. Він не припинив протиправні дії після втручання свідка, а продовжив їх після відходу іншої особи. Кинутим стільцем удар у грудну клітину — також аргумент на користь умислу.

Суд оцінив доведені обставини і кваліфікував дію як умисне вбивство за ч.1 ст.115 КК України. При цьому захисник просив перекваліфікацію на ст.121 ч.2 КК України, але суд відмовив.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання, вперше в кримінальній відповідальності, наявність хронічного захворювання (цукровий діабет). Обтяжування — вік потерпілої (83 роки), стан здоров’я, стан обвинуваченого (алкогольне сп’яніння) під час злочину.

Вироком обвинуваченого визнано винним і призначено покарання — 8 років позбавлення волі. Строк відбування рахувати з 3 листопада 2025 року, враховано попереднє тримання під вартою з 25 квітня 2024 р. до 2 листопада 2025 р.

Марина Соловей

банк, Дія, соловей, суд

Читайте еще