У Кременчуці на Полтавщині працюють над створенням нової міської програми підтримки української мови, яка має діяти до 2030 року та охоплювати всі сфери життя громади. На першому засіданні ініціативної групи вже окреслили ключові напрями, далі документ мають розглянути на профільній комісії та винести на голосування міської ради, повідомляєСуспільне.
За словами військовослужбовця й одного з ініціаторів програми Сергія Полюховича Кременчук — одне з найбільш русифікованих міст Полтавщини, що стало наслідком радянської індустріалізації та міграції робітників із росії.
«Ніхто не збирається створювати інквізицій і карати людей, насамперед ми хочемо зацікавити, заохотити і створити платформу, щоб хто хоче розвиватися в цьому напряму, міг це робити», — зазначив Сергій Полюхович.
Депутатка міськради Лариса Гориславець пояснила, що після початку широкомасштабної війни в місті був потужний сплеск переходу на українську, однак згодом відбувся відкат. За її словами, часто лунають аргументи на кшталт «мова не має значення», хоча саме перехід на державну є важливою складовою стійкості громади.
«Маємо велике бажання заохотити тих людей, які ще не перейшли на українську мову, можливо, ще і не думають про це, або робили спроби, а потім з якихось причин зупинилися. На жаль, зараз дуже багато чуємо про те, що “мова не має значення”, “на фронті воюють російськомовні”. У мене для таких людей є аргумент, і мені він звучить як серйозний: “Наші захисники захищають Україну, ми в цей час можемо захистити українську мову”», — наголосила вона.
За словами голови Комітету захисту української мови Кременчука Ганни Бутової найпоширеніші скарги стосуються сфери обслуговування — магазинів, торгівельних центрів, ринків. Надходять також звернення щодо приватних спортивних гуртків, де викладачі/ки спілкуються російською.
Ганна Бутова зауважила, що роботу потрібно активізувати передусім серед батьків, адже саме сім’я формує мовне середовище дитини.
У програму вже заклали окремий блок роботи з майбутніми та новими батьками:
- інформаційні матеріали в жіночих консультаціях;
- просвітницькі плакати в пологових будинках;
- стенди для батьків у педіатричних кабінетах;
- ширші комунікаційні кампанії про важливість виховання дітей українською.
ДослідженняДержавної служби якості освіти та офісу мовного омбудсмена вказує, що в столичних школах 24% учителів/ок досі використовують російську на уроках, а 82% учнів/иць — на перервах.
Фото Суспільне
