Про те, що на Полтавщині виявили вірус Коксакі 18 листопада повідомили у Гадяцькій міській лікарні.
За даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за останні кілька тижнів українці, які відпочивають у Туреччині, повідомляють про поширення вірусу Коксакі, який супроводжується сильним жаром і висипаннями на тілі. В основному вірус впливає на дітей старшого віку та немовлят.
Коксакі – це ентеровірус, який активізується переважно влітку та восени. Він розмножується у шлунково-кишковому тракті людини й належить до групи РНК-вірусів. Вперше його було виявлено у дітей з симптомами поліомієліту в американському місті Коксакі – звідси й назва. В Україні трапляються спорадичні випадки інфекції, особливо в літньо-осінній період.
Як передається та симптоми вірусу Коксакі
Як поширюється вірус:
- основні джерела – хворі та вірусоносії;
- передається повітряно-крапельним шляхом і через кишковий вміст;
- найбільший ризик – у місцях скупчення дітей: санаторії, курорти, дитсадки, басейни.
Часто їх плутають із перегрівом на сонці чи застудою.
Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від двох до десяти днів. Початок хвороби супроводжується лихоманкою (температура до 39°–40°), а також ускладнюється головним болем та блювотою. Крім того, протягом двох днів симптоми захворювання проявляються через:
- почервоніння горла;
- жовтуватий наліт на язиці;
- збільшення лімфатичних вузлів.
- ротова порожнина запалюється та покривається пухирями;
- на тілі також з’являється висип;
- на сідницях, ступнях та кистях рук появляються невеликі червонуваті, плоскі плями або пухирі.
Також через неявні прояви захворювання вірусом Коксакі його часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, а висипи з алергічною реакцією. Через три місяці у дітей на руках та ногах злазять нігті, що є запізнілим симптомом захворювання. Окрім цього, вірус іноді може призвести до:
запалення центральної нервової системи та вірусного менінгіту.
Що робити якщо з’явилися симптоми захворюванняФахівці радять не вести дитину до медичного закладу, якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, у такому випадку краще викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.
Для боротьби із вірусом не розроблено особливих заходів, адже він вкрай заразний і передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Після перенесеної інфекції імунітет дитини не виробляється, тому зберігається можливість заразитися повторно, однак вторинне протікання інфекції переноситься легше.
Важливим у профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. Лікарі радять:
- виховувати у дітей гігієнічні навички;
- уникати місць масового скупчення людей;
- тимчасово відмовитися від відвідування дитсадка, культурних заходів чи поліклінік;
- ізолювати хворого на 7–10 днів від появи перших симптомів.
посилення контролю за питним режимом і харчуванням, а також:
- задля ранньої діагностики і своєчасної ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди;
- забезпечити достатню кількість термометрів і шпателів на кожну дитину у групи чи класі;
- з першими випадків захворювання проводити протиепідемічні заходи протягом 7 днів;
- у колективі в якому виявили випадки захворювання припиняти прийом нових дітей, переведення дітей і персоналу з групи в групу на період спостереження;
- у випадках масового поширення захворювання не проводмасові дитячі заходи;
- дезінфікувати приміщення, як при гепатиті А, тобто регулярно протирати поверхні дезінфікуючими розчинами, кип’ятити посуд та забезпечити належну утилізацію відходів;
- частіше провітрювати та кварцувати у групах;
- збільшити перебування дітей на свіжому повітрі з виділенням окремої площадки для групи, де було виявлено випадки захворювання;
- проводити санітарно-освітню роботу з профілактики ентеровірусної інфекції з персоналом та батьками.
