Проблема схована під землею
Провали на дорогах, перекриті вулиці та аварії на колекторах уже стали для Полтави звичним явищем. Через пошкодження каналізаційних мереж рух транспорту систематично ускладнюється, окремі мікрорайони відчувають затримки у пересуванні, а мешканці змушені витрачати більше часу та ресурсів на поїздки додому.
Причини аварійГоловним чинником називають критичну зношеність інженерної інфраструктури. Більшість каналізаційних колекторів прокладені ще за радянських часів і давно потребують капітального оновлення. Десятиліття недофінансування призвели до того, що ремонти проводилися переважно в аварійному режимі, без системного підходу до модернізації мереж. Через це пошкодження повторюються, а ліквідація наслідків стає щорічним бюджетним тягарем.
Державні програми останніх років частково допомогли вирішити питання з оплатою електроенергії та стабілізацією фінансового стану підприємства, однак системної заміни або реконструкції колекторів ці заходи не забезпечили. Відповідно, ризик нових провалів залишається високим.
Відповідальність і можливі рішення
Особлива суперечність полягає в організаційно-правовому устрої: КП «Полтававодоканал» не належить Полтавській міській раді. Засновником підприємства виступає Полтавська обласна рада, а управління здійснює Полтавська обласна військова адміністрація. Водночас понад 90 відсотків наданих послуг спрямовані саме на потреби мешканців Полтавської громади, що створює очевидну диспропорцію в питаннях фінансування великих ремонтів.
Чергові дискусії між обласними та міськими органами влади щодо того, хто має компенсувати вартість масштабних оновлень мереж, затягують ухвалення рішень і перешкоджають системним інвестиціям. Поки триває визначення відповідальності, полтавці продовжують відчувати наслідки розбалансованої інфраструктури.
Стратегічним кроком для зменшення ризиків аварій могла б стати передача КП «Полтававодоканал» у власність Полтавської територіальної громади. Оскільки місто є основним споживачем послуг, передача власності надала б змогу місцевому самоврядуванню визначати пріоритети розвитку, планувати інвестиції та реалізовувати комплексні програми модернізації мереж.
Здійснення такої передачі вимагатиме політичних рішень і погодження всіх задіяних сторін, але без системних змін руйнування старих колекторів триватиме, а місто й надалі витрачатиме значні кошти на ліквідацію чергових аварій.
Полтаві потрібне не лише усунення наслідків після провалів, а комплексна програма оновлення інфраструктури, узгоджена між громадами та органами влади, з чітким розподілом відповідальності і джерел фінансування
Полтаві потрібне комплексне вирішення проблеми, а не лише боротьба з її наслідками.
