Про це представники Полтавського та Єристівського ГЗК заявили під час виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у Горішніх Плавнях, трансляцію якого оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко.
Підприємство опинилося під одночасним тиском російських атак на енергетику та морську логістику, зупинення відшкодування ПДВ, високої вартості електроенергії, подорожчання залізничних перевезень і несприятливої ситуації на світовому ринку залізної руди.
Протягом зимового періоду комбінат загалом не працював 67 діб. У січні 2026 року Ferrexpo зупиняла Полтавський та Єристівський ГЗК після російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Частково виробництво відновили лише після покращення постачання електроенергії.
До повномасштабного вторгнення підприємство випускало близько 1 млн тонн продукції на місяць. Тепер обсяг скоротився приблизно до 300 тис. тонн.
За оцінкою представника комбінату, повернення заблокованих обігових коштів дозволило б збільшити виробництво до 500 тис. тонн на місяць. Навіть у такому разі підприємство працювало б лише на половині довоєнного рівня через дорогу енергію,
складну логістику та світову кризу в галузі.
Атака на судно з окатками FerrexpoДодатковим ударом стала фактична зупинка морського експорту. Три з чотирьох суден, які мали перевозити продукцію Ferrexpo, не можуть виконати заплановані рейси через російські атаки та відмови судновласників заходити до українських портів.
Одне із суден із 55 тис. тонн високоякісних DR-окатків Ferrexpo атакували російські дрони в українських водах Чорного моря. Один член екіпажу загинув, інших моряків урятували.
У повідомленні Ferrexpo для Лондонської фондової біржі зазначено, що пошкоджене судно залишалося на плаву. Водночас компанія не мала достовірної інформації про стан корпусу та вантажу. Проведення рятувальної операції ускладнюють бойові дії.
На засіданні ТСК представник підприємства повідомив про втрату зв’язку із судном та ризик його дрейфу до тимчасово окупованого Криму. Офіційне повідомлення Ferrexpo не містить підтвердження такого маршруту дрейфу, тому наразі це залишається заявою представника ГЗК.
Вартість вантажу на пошкодженому судні підприємство оцінює у 5–6 млн доларів.
Чому Ferrexpo втратила морський експортПісля російських атак судновласники почали скасовувати заплановані рейси до українських портів. Ferrexpo не очікує, що найближчим часом зможе завантажувати нові судна через чорноморський маршрут.
Морські перевезення мають критичне значення для компанії, оскільки дозволяють відправляти великі партії залізорудної продукції за нижчою ціною, ніж залізницею через західний кордон.
Ferrexpo має близько 189 тис. тонн окатків, підготовлених до відвантаження. До цього обсягу входять 55 тис. тонн на пошкодженому судні та близько 90 тис. тонн на складах. Витрати на виробництво і доставлення накопиченої продукції компанія оцінила приблизно у 20 млн доларів.
Через втрату морського маршруту Ferrexpo прогнозує, що доступних коштів вистачить для роботи лише до кінця серпня 2026 року. Компанія намагається залучити щонайменше 100 млн доларів нового капіталу для поповнення обігових коштів.
Чому держава не повертає ПДВПолтавський та Єристівський ГЗК є експортерами. Підприємства купують в Україні товари, обладнання, енергію та послуги з ПДВ, тоді як експорт їхньої продукції оподатковується за нульовою ставкою.
Різницю між сплаченим і нарахованим податком держава має повертати.
Ці гроші використовуються для закупівель, виплати зарплат і підтримання виробництва. Після зупинення відшкодування підприємства втратили значну частину обігових коштів.
Проблема виникла після запровадження 12 лютого 2025 року персональних санкцій проти Костянтина Жеваго – найбільшого акціонера Ferrexpo. Податкова пов’язує підприємства групи з підсанкційним бізнесменом і посилається на положення Податкового кодексу, які обмежують повернення ПДВ компаніям, пов’язаним із такими особами.
Ferrexpo заперечує цю позицію. Компанія наголошує, що санкції запроваджені персонально проти Жеваго, який, за твердженням групи, не контролює її операційну діяльність.
Скільки грошей заблокованоСтаном на кінець 2025 року Державна податкова служба зупинила відшкодування Ferrexpo на 2,599 млрд грн. До 31 березня 2026 року загальна сума ПДВ, яку група обліковувала до отримання в Україні, зросла до 90,3 млн доларів.
Із цієї суми Ferrexpo заявила до повернення 78,9 млн доларів за період із січня 2025-го до березня 2026 року.
У відшкодуванні 69,4 млн доларів за 2025 рік податкові органи відмовили через зв’язок групи з Жеваго.
Під час попередніх парламентських засідань повідомлялося, що заблокована сума ПДВ вже перевищила 3 млрд грн. Актуальний розмір боргу станом на 29 липня на засіданні ТСК не назвали.
Чому не виконують рішення Верховного Суду11 лютого 2026 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь Полтавського ГЗК у справі №440/7294/25. Воно стосується відшкодування 230,6 млн грн ПДВ за лютий 2025 року.
Це рішення не охоплює всієї заблокованої суми. Полтавський та Єристівський ГЗК окремо оскаржують відмови податкової за інші місяці.
Ferrexpo ще у квітні повідомляла, що після рішення Верховного Суду 230,6 млн грн підприємству не повернули. Представник ГЗК під час засідання ТСК 29 липня заявив, що кошти досі не надійшли.
Податкова раніше називала три можливі шляхи розв’язання проблеми: перегляд санкцій РНБО проти Жеваго, зміна структури власності Ferrexpo або передання частки підсанкційної особи в управління держави. Жоден із цих механізмів поки не реалізували.
Скільки працівників залишили ГЗК
За перше півріччя 2026 року з Полтавського та Єристівського ГЗК звільнилися близько 600 працівників. За даними підприємства, чисельність персоналу двох комбінатів скоротилася приблизно з 5 тис. до 4,4 тис. людей.
Заборгованості із зарплати немає. Представник ГЗК запевнив, що виплати працівникам залишаються пріоритетом, хоча через нестачу обігових коштів підприємства не можуть підвищувати зарплати.
Заборгованість комбінатів перед постачальниками становить близько 200 млн грн.
Як подорожчання залізничних перевезень вплине на ГЗКАльтернативою чорноморським портам залишається доставка продукції залізницею до західного кордону. Однак цей маршрут значно дорожчий і не може повністю замінити морські відвантаження.
За словами представника підприємства, раніше перевезення одного вагона до західного кордону коштувало близько 45 тис. грн. Після перегляду тарифів витрати можуть зрости приблизно до 70 тис. грн за вагон.
З 1 серпня передбачене підвищення тарифів на внутрішні вантажні перевезення “Укрзалізниці” на 30%. Для порожніх вагонів після перевезення окремих категорій вантажів зростання може бути більшим.
Наведене ГЗК подорожчання перевезення до 70 тис. грн перевищує базову індексацію. Ймовірно, розрахунок підприємства також включає повернення порожнього вагона та інші логістичні витрати.
Чи намагався уряд урятувати підприємствоЗа словами представників ГЗК, після попереднього розголосу проблеми підприємство відвідували високопосадовці, проте конкретних рішень не ухвалили.
Олексій Гончаренко заявив, що обговорював ситуацію з тодішньою прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко. Вона нібито обіцяла створити робочу групу, але, за словами учасників засідання, практичних результатів це не дало.
Проблему також порушували перед керівництвом Полтавської області та, за інформацією учасників ТСК, на рівні Офісу президента. Представники підприємства заявили, що влада висловлювала занепокоєння, однак не здійснила кроків, які дозволили б відновити відшкодування ПДВ або стабілізувати експорт.