30 вересня відкрили меморіальні дошки захисникам України Ігорю Гончару та Олексію Пупченку — на фасаді Гімназії №19, а захиснику Олександру Васильєву — на фасаді ЗЗСО №39. Про це повідомили на сайті Полтавської міської ради.
Старший сержант Олександр Борисович Васильєв народився 2 лютого 1972 року у Полтаві. Навчався у школі №16, деякий час — у медучилищі, потім вирішив піти в армію. Повернувшись зі служби, працював на бурових, у промисловості, в геологічних експедиціях. Частину життя віддав нафто- і газовидобуванню.
З початком повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ. Вступив до Державної прикордонної служби. Служив відповідальним виконавцем, а згодом — інспектором бойових підрозділів швидкого реагування 11 прикордонного загону. Боронив кордони Донеччини, Сумщини, служив у Чорнобильській зоні.
23 жовтня 2023 року під час бойового завдання поблизу селища Курдюмівка на Донеччині, потрапив під щільний мінометний обстріл ворога.
У 2024 році нагороджений почесним нагрудним знаком «11 Прикордонний Загін» (посмертно).
Фото з сайту Полтавської міської радиЛейтенант
Ігор Іванович Гончар (позивний «Інженер») народився 4 листопада 1990 року у Полтаві. Навчався у ЗОШ №19, яку закінчив із золотою медаллю. Потім навчався у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за спеціальністю інженерної механіки.
З 2013 року по 2018 рік працював провідним інженером-конструктором Полтавського автоагрегатного заводу (ВТКГАЗРС).
З 2018 року по 2023 рік працював інженером-конструктором в «Юнітех Україна».
Ігор вів активний спосіб життя: ходив у гори, неодноразово підіймався на Говерлу, займався спортом, стрибав з парашутом.
До лав ЗСУ був призваний 12 березня 2023 року. Пройшов навчання у Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
Після навчання був направлений до 116 окремої механізованої бригади військової частини А 4722. Обіймав посаду командира механізованого 3 взводу, мав офіцерське звання лейтенанта.
27 серпня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно),
відзнакою Полтавської громади «Захисник України — Герой міста Полтава» (посмертно).
Фото з сайту Полтавської міської радиСолдат Олексій Олексійович Пупченко (позивний «Гулівер») народився 29 січня 1989 року у Полтаві.
З 1996 по 2003 роки навчався у ЗОШ №19. Був у загоні юних інспекторів руху, призер міських, обласних та Всеукраїнських змагань, грав у шкільній футбольній команді. Мав нагороди, грамоти та дипломи. Потім навчався у Ліцеї №31 (спортивний клас, футбол). Після навчання у Ліцеї вступив до Полтавського ПТУ №23, де здобув фах «Слюсар із ремонту автомобілів» та водія І — ІІІ класу.
З 2012 року проживав у селі Корсунівка Миргородського району Полтавської області. Працював у різних сферах, зокрема: у сільському господарстві, охороні, благоустрою та місцевій пожежній охороні.
У 2018 — 2019 роках працював на посаді — пожежний-рятувальник КО «Місцева пожежна охорона Вирішальненської сільської ради». Брав участь в обласних змаганнях «Кращий пожежник-рятувальник» та посів ІІІ місце.
31 серпня 2025 року Олексій був призваний на військову службу до лав ЗСУ.
З 5 вересня 2025 року проходив базову загальновійськову підготовку у 199 навчальному центрі ДШВ, отримавши сертифікат та кваліфікацію «стрілець».
З 27 жовтня 2025 року проходив службу у військовій частині А1126 на посаді солдата, стрільця — номера обслуги 2-го парашутно-десантного відділення 2-го парашутно-десантного взводу 11-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону.
Після отриманих поранень загинув 31 грудня 2025 року у Донецькій області поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району.
Нагороджений відзнакою Полтавської громади «Захисник України — Герой міста Полтава».
Фото з сайту Полтавської міської ради
