Полтава

У Полтаві попрощалися із захисниками Віктором Столбовським і Петром Метлицьким

14 окт•ІРТ-Полтава

Сьогодні Полтава попрощалася з двома загиблими захисниками України — солдатами Віктором Столбовським і Петром Метлицьким. Якими воїнів запам’ятали рідні та близькі — у нашому сюжеті.

До Полтави на щиті повернулися два захисники рідної землі, солдати Віктор Столбовський та Петро Метлицький.

Віктор Столбовський народився у Полтаві, навчався в 23-й школі. На війні 40-річний воїн служив стрільцем кулеметного відділення 2-го механізованого батальйону в/ч А5003. Близько року вважався зниклим безвісти.

Володимир, брат загиблого захисника України Віктора Столбовського Сподівалися, що знайдемо, але на жаль, наші сподівання не підтвердилися. Людина жила звичайним життям, так трапилося, що потрапив до ЗСУ. Харківський напрямок, потім перевели на Суми і звідти зник. Якщо треба було покликати на допомогу, друзям допомогти, відкладу вав всі свої справи. Абсолютно відзивчива, добра людина.

Любов Василівна, теща загиблого захисника України Віктора Столбовського Людина чистої душі. Добрий, ввічливий, ніколи не скаже поганого слова, любив мою доньку, й любив усіх, і матір. Його знає вся Полтава, тому що він з самого дитинства займався футболом, він грав за Полтаву.

Петро Метлицький родом з Чутівщини,

зростав та здобував освіту у селі Коломацьке. До збройних сил приєднався у 2024 році. Служив у 119-й бригаді тероборони водієм-електриком екіпажу безпілотного літального апарата взводу протидії екіпажам БпЛА 2-го батальйону безпілотних систем військової частини А7047.

— Захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання, загинув 2-го жовтня 2026 року в Сумській області.

Чин відспівування пройшов у Свято-Успенскому соборі.

Сергій Сущенко, військово-медичний капелан, протоієрей Ми маємо нести з покоління у покоління славу про їх подвиг, щоб ніхто ніколи не забув, ані їхнього подвигу, ані рαшиcτської навали. Щоб через двадцять років не переплутали, хто друзі, а хто вороги знову.

Обом чоловікам назавжди по 40 років. Місцем останнього спочинку для воїнів стало Затуринське кладовище.

тероборона, футбол, школа

Читайте еще