У Полтаві понад три роки жінка-інвалід проживає без газу, світла, води і даху над головою. Пожежа, яка трапилася ще 2011 року у сусідів, зруйнувала покрівлю 4-го будинку на провулку Заїжджому. Відтоді полтавка прохає допомоги бодай у когось та продовжує жити майже під відкритим небом.
Людмила Анатоліївна проживає у маленькій кімнатці одразу на вході до свого будинку. З нею – четверо котів, які тільки й гріють її у люті зимові морози. Уже понад 3 роки вона живе без будь-яких комунікацій. Пожежу згадує зі сльозами на очах.
/Людмила Білокінь, мешканка будинку по пров.Заїжджому, 4 Мені тяжко говорити. 30.10.2011 року…Стався цей пожар. Сусіди мої згоріли. Дід згорів прямо у дверях/
Єдиною, хто залишився у жінки-інваліда, – її землячка Віра Синь. Вона і пише листи до всіх інстанцій з проханням допомоги. Через 4 місяці після пожежі відгукнулося управління житлово-комунального господарства.
/Віра Синь, землячка, подругаДає відповідь начальник управління житлово-комунального господарства Синельник. І він пише, що роботи по ремонту квартири включено до переліку адрес житлових будинків,
що потребують поточного ремонту у 12 році/
Будинок на той час потребував капітального ремонту, та й обіцяного поточного жінки не отримали. Уже у 2013 році міська влада визнала будинок «ветхим», а його ремонт – недоцільним. Тому у 2014 Людмилі Білокінь виділили квартиру, яка так само потребує ремонту на 70 тис. гривень. Останній, можливо, буде здійснено у 2015 році.
/Віра Синь, землячка, подругаВиділили в вересні 2014 року. Як людині жити до 2015 року. І ще сесія буде. Виконавчий комітет, потім сесія. Знову тягнеться час. А як людині жити? Умови гірші, ніж в собаки. Собака у нормальних умовах у нормальної людини. А це – керівник міста. Хіба так можна? Підписався – Мамай/
Крім того, очільник міста виділив квартиру жінці-інваліду на 2 поверсі. Будинок ліфтом не оснащено. Для Людмили Анатоліївни це велика проблема, адже вона має хворі ноги.
/Людмила Білокінь, мешканка будинку по пров.Заїжджому, 4А ту квартиру, яку він дає, вона для мене не пригодна. Я туди вилізти не можу, на той 2 поверх по сходах. У мене ноги зовсім не йдуть. Це ж зараз. А через рік-два може взагалі ходити не буду.
Нащо мені треба клітка ота. Уже надоїло. Скільки ж можна. Я тепер не хочу. Не треба мені ніяких квартир. Хай відремонтують мою квартиру/
Нині до вирішення проблеми долучилися і активісти Полтавщини.
/Валентина Омельченко, активістка ГО «Громадський майдан Полтавщини»Вона пропрацювала на 20 воєнному заводі 22 роки у самому шкідливому цеху. У неї коліна майже не рухаються. Вона інвалід. Ми будемо допомагати їй/
За тим, що відбувається, весь час слідкує прокуратура міста Полтави.
/Руслан Кривоніс, перший заступник прокурора м.ПолтаваПолтавською міською радою довготривалий час не вчинялися дії по визнанню житла непридатним. Нами вносилися подання, на виконання якого Полтавською міською радою було прийняте рішення щодо надання громадянці квартири площею 15 кв.м./
Ці квадратні метри і не влаштовують мешканку погорілого будинку. На жаль, Закони України мають ряд недоліків. Тому, чи замінять квартиру на більш зручну – залежить від волі міської ради.
/Руслан Кривоніс, перший заступник прокурора м.ПолтаваВ законодавстві вузько прописано щодо надання приміщення. І конкретно, на якому поверсі, – не прописано. Тому тут міська рада повинна врахувати цей стан і піти на компроміс/
До моменту виходу в ефір цього сюжету коментар міської влади з приводу ситуації, яка склалася, нам отримати не вдалося. Тому ми залишаємо за посадовцями право висловити свою думку в ефірі нашого телеканалу.
Юлія Козіна
