Секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач вважає великою своєю помилкою, що не розпитала більше про війну у свого діда за його життя.
Такими думками поділилася з журналістом «В Полтаві. Інфо».
«Якось раніше сама багато не розпитувала дідуся. Пам’ятаю тільки деякі історії, пов’язані з війною, що він сам мені розповідав. Це велика моя помилка, і багато хто її робить, коли за можливості не використовують безцінну пам’ять, аби передати її іншим від тих людей, які, на жаль, скоро можуть піти», - зазначила Оксана Деркач.
Однак те, що залишилось в пам’яті, Оксана Деркач тепер ретельно берегтиме. Нині ж, зважаючи на події в державі, історія пращура переплітається з подібними долями сучасних бійців за Україну.
«Історія мого дідуся мені нагадує історію хлопця, який зараз лікується. Його поранили в АТО. Він з того села, що і я. Був в місті Іловайськ, машина його підірвалась. Потім він 5 днів і ночей ходив по околицях і полях, в кінці-кінців врятувався. Залишився живим. У мого дідуся дуже схожа історія, тільки 70 років тому була.
Його теж поранили, він ледь вижив. Бабусі довелося шукати та забирати його, бо не хотів навіть приїздити. Адже гадав, що інвалід нікому не потрібний. Але родина довела, що потрібен… Дідусь вижив, потім втратив ногу… А після цього він робив все - побудував будинок, їздив на коні, сапав город... Він був дуже оптимістичною людиною», - розповіла Оксана Деркач.
Пригадала й таке:
«Дідусь мені розповідав ще, як вони ділили сало ниткою. Це для того, щоб вистачило на всіх, хто був присутній у вагоні. Не зважаючи на те, який це був шматок – великий чи малий. І коли він пізніше закручував сигарету із тонкого паперу, щоразу згадував, що шматочок сала був такої ж товщини...».
