У часи Другої Світової було багато людей, які перекували орала на мечі, аби дати відсіч нацизму. Однак згодом, у мирний час творчі натури знову повернулися до пензлів, книжок і гончарного круга. У Полтавській області чимало художників, які пройшли фронтовими дорогами. У художньому музеї імені Миколи Ярошенка відкрили виставку «Зі зброєю і пензлем», її експозиція якраз і сформована із їхніх творів.
Павло Горбенко – інженер-механік і самодіяльний художник. За пензель вперше взявся у 1960-му… Павло Горобець – імпресіоніст, учень талановитих майстрів Цисса і Бураченка, учасник битви під Ржевом, тяжко поранений під час визволення Кенігсберга. Станіслав Ремчуков – живописець, графік, плакатист, на фронті був телефоністом. Григорій Ступенко, живописець і графік, учень Векштейна, дійшов до Берліна. У кожного із авторів цих робіт був тяжкий життєвий шлях, кожен пройшов випробування вогнем і мечем. Однак їхні олівець і фарба майже ніколи не зображували на полотнах жахіть війни. Спокійні пейзажі, що дихають миром і спокоєм; натюрморти з військовим спорядженням, але без зброї, портрети й автопортрети , де обличчя з дивовижними мудрими очима – ось риси, що об’єднують творчість абсолютно різних художників.
Є на виставці і картини славнозвісних Андрія Сербутовського, Віталія Шахоцова, твори Корнія Посполітака - автора пам’ятника «Нескореним полтавцям», і живописця самобутніх ліричних краєвидів Полтавщини Володимира Гнипи. Представлені на виставці твори з’явилися вже після війни. Вони демонструють притаманне фронтовикам відчуття тонкого балансу між миром і війною. Образно-пластичні і живописні пошуки художників об’єднує прагнення показати, як важливо зберегти мир, завойований такою дорогою ціною. В тому їхня велич, сила і дороговказ нащадкам.
