Сьогодні вдень у центрі Полтави
зібралися люди, аби підтримати травмованого в аварії Артема Левченка та його
родину. 14-година. Біля
академії мистецтв, що в центрі Полтави, збираються люди. "Мені
накипіло. Я подумала, що так бути не може. Ми повинні підтримати родину і сказати, що ми з нею", – говорить учасниця а акції Наталія
Рагозіна. "Ми не повинні мовчати. Ця ситуація
повинна бути розголошена не тільки в межах нашого міста. Жителі Полтави повинні бойкотувати заклади, які належать
Саєнко", – каже учасниця акції Марина
Штайнбок. Далі – полтавці з плакатами йдуть на місце
аварії. Продовжує учасниця акції Оксана
Сафонова: - Я не можу бути
осторонь даної проблеми .Не хочу, щоб Полтава була прикладом №120 в Україні. Як
приклад Зайцева і багато інших. "Я
однокурсниця тата Артема Левченка. Дуже я переживаю за хлопчика. І за цю
ситуація, учасниця якої досі не
покарана. А ще я переживаю за своїх
дітей, які щодня тут переходять дорогу", – каже учасниця акції Марина Гергель. " Про аварія я дізналася з фейсбуку. Але там
спочатку не було вказано прізвища та фото. Через кілька днів я дізналася,
що це Артем Левченко. З його батьком
пропрацювала разом п’ятнадцять років в реанімації. Простояли з ним за одним
операційним столом. Я анастезістка, а він лікар-анестезіолог. Ми таких же діточок рятували, які були після
аварій, яких збивали автівки. Я цю родину уже добре знаю. Вони добрі та
інтелігентні. Вони люди, які ніколи й нікому не робили зла", - розповіла учасниця акції Анна Віват. Нагадаємо,
15-річного велосипедиста Артема Левченка на пішохідному переході збили 6-го
листопада. Відео з місця події ви бачите на екрані. За
кермом автівки була 34-річна полтавка.Адвокат
водійки "Мерседеса" Наталії Саєнко раніше про позицію своєї клієнтки сказав
таке: ЦИТАТА адвоката Наталії Саєнко Олега Губи:- Того
дня вона була твереза, правил дорожнього руху не порушувала, швидкість не
перевищувала. Спрогнозувати, що раптово на проїзній частині з'явиться
велосипедист – було неможливо й шансів уникнути зіткнення не було. КОР.: Артем Левченко у комі майже півтора місяця. "Так
склалося, я зараз прийшла він нього. Хотіла б дуже багато сказати, але боюся,
що не витримає серце. От чомусь саме сьогодні в мене такий нарив емоцій… Ми
чекаємо чуда. Віримо в нього і знаємо що воно обов’язково збудеться", – говорить тітка
травмованого Ірина Сердюк.
