Полтава

96-річна бабуся Маня проживає другу війну, сина вбили, її били рαшиcτи: з історії кременчуцької волонтерки

Пенсіонерка більше тижня не їла нічого.
Війна - це завжди страшно, це життєві історії. На своїй сторінці у Фейсбуці кременчуцька волонтерка Марина Пилипенко поділилася, що отримує "закиди", що не так вже все погано у людей, яким допомагають.
"Ну мабуть з дивану краще видно", - пише М.Пилипенко.

Вона розповіла історію жінки, з якою зустрілася під час однієї із своїх волонтерських поїздок.
"

Це бабуся Маня, її 96 років. І це її друга війна. Більше місяця, вона та інші мешканці, перебували в окупації. Її сина вбили. Її били. Більше тижня вона не їла нічого. А потім знайшла картоплю , як горох, і варила собі по одній в день.
Вона з іншими, трохи молодшими за віком, бабусями, зустрічала нас у дороги.
Вони плакали і дякували за їжу.
Це все, що я можу сказати, бо мені болить за цих людей. Мені болить кожного разу, коли ми їдемо до людей, що потребують допомоги,болить кожна історія , яку ми чуємо, болить від побаченого.
Болить і те, що нам потрібно їхати знов, бо знов на нас чекають , а нам не має що везти.
Бо ми потребуємо великої кількості крупи, макаронів,олії, цукра, борошна, консерв.
Все це потрібно вже на вчора. Всього цього в нас не має. Не має с чого формувати прод.набори.
Тому я знов до вас, я знов прохаю про допомогу.
Карта для допомоги
5375411416037336 ( моно)
sergejsmirnov385@gmail.com ( PayPal)", - пише волонтерка.

Нагадаємо, Там, де немає магазинів: кременчуцькі волонтери доставили гуманітарку.
«Своїми руками складав обличчя людей, щоб односельці могли впізнати, кого вони будуть ховати»: із розповіді кременчуцької волонтерки

Антоніна Озерна

Читайте еще