Офіційно.
Сьогодні на нараді в заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максима Калініна з питання про заходи зі збереження об’єктів культурної спадщини Полтавської області доповідала директор Департаменту культури і туризму обласної військової адміністрації Ірина Удовиченко.
За її словами, одним із напрямків діяльності Департаменту культури і туризму облвійськадміністрації (далі – Департамент) є охорона культурної спадщини. Для реалізації діяльності Департаменту за напрямком охорони культурної спадщини рішенням пленарного засідання другої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 29.12.2020 № 52 „Про Програму збереження культурної спадщини Полтавської області на 2021-2023 роки” прийнято Програму збереження культурної спадщини Полтавської області на 2021-2023 роки.
У 2022 році завершена Програма збереження, вивчення та популяризації Більського городища на період 2018-2022 років, яка затверджена рішенням другого пленарного засідання вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 22.12.2017 № 584 „Про затвердження Програми збереження, вивчення та популяризації Більського городища на період 2018-2022 років”. За вищезазначеною програмою в 2022 році використано 61,3 тис. грн, а саме: 7 тис. грн – за напрямком „Поліпшення матеріально-технічної бази заповідника „Більськ”; 54,3 тис. грн – за напрямком „Наукова та пам’ятко охоронна діяльність”.
У 2022 році у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану кошти на фінансування „Програми збереження культурної спадщини Полтавської області на 2021-2023 роки” не виділялись.
Загалом, станом на 01.01.2023 загальна кількість об’єктів та пам’яток культурної спадщини Полтавської області становить 3059 об’єктів, із них:
національного значення – 90;
місцевого значення – 1935;
щойно виявлені об’єкти – 1034.
У Державному реєстрі нерухомих пам’яток України перебуває 1342 пам’ятки:
національного значення – 35;
місцевого значення – 1307.
На виконання розпорядження начальника Полтавської облвійськадміністрації від 23.02.2023 № 120 „Про організацію роботи з наповнення баз геопросторових даних геоінформаційної системи Полтавської області” проводиться робота щодо збору необхідної інформації для наповнення вказаної системи, а саме:
уточнення адреси (у зв’язку з процесом декомунізації, можливі перейменування вулиць);
GPS-координати;
стан об’єкта;
балансоутримувач.
Додатково інформуємо, що в 2021 році Полтавська область була учасником пілотного проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України з впровадження Електронного обліку об’єктів культурної спадщини Державний реєстр нерухомих пам’яток України на базі геодезично-інформаційної системи (Державний ГІС-реєстр). На сьогодні даний реєстр тимчасово не працює.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 „Про затвердження Списку історичних населених місць України” до Списку історичних населених місць України внесені 13 населених пунктів Полтавської області: м.Миргород, м.Лубни, м.Полтава, м.Лохвиця, смт Диканька, м.Гадяч, м.Пирятин, смт Козельщина, смт Опішня, м.Зіньків, м.Кременчук, смт Велика Багачка, м.Хорол. Станом на 01.05.2023 погоджено та затверджено історико-архітектурних опорних планів щодо 12 населених пунктів, не затвердженим залишається історико-архітектурний опорний план м.Хорол.
Нині Хорольською територіальною громадою ведеться робота з доопрацювання історико-архітектурного опорного плану міста.
У 2022 році видано 2 розпорядження начальника Полтавської облвійськадміністрації, якими до Переліку об’єктів культурної спадщини Полтавської області внесено 370 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. До Міністерства культури та інформаційної політики України надіслано облікової документації на 18 об’єктів із метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Міністерством культури та інформаційної політики України за поданням Департаменту до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 13 об’єктів культурної спадщини за категорією місцевого значення.
Основним завданням та важливим кроком для збереження об’єктів культурної спадщини є укладання охоронних договорів.
Наказом Департаменту від 22.11.2021 № 186 „Про укладання охоронних договорів” повноваження укладання охоронних договорів на пам’ятки та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини, з власниками або уповноваженими органами (особами), незалежно від форм власності на ці об’єкти делеговані сільським, селищним, міським територіальним громадам. У разі, якщо власниками або користувачами об’єктів є структурні підрозділи виконавчих комітетів або ради відповідних сільських, селищних, міських територіальних громад, охоронний договір укладається між ними та Департаментом.
Станом на 01.05.2023, за інформацією, наявною в Департаменті, кількість погоджених та укладених безпосередньо з Департаментом охоронних договорів становить 20% від загальної кількості об’єктів.
Кременчуцька, Котелевська, Оржицька, Чутівська територіальні громади уклали охоронні договори та подали на погодження до Департаменту охоронні договори майже на всі об’єкти.
Нині ведуться роботи з укладання договорів з Полтавською, Новооржицькою, Карлівською, Горішньоплавнівською, Лубенською, Пирятинською, Пришибською, Хорольською територіальними громадами, частково розпочата робота з Шишацькою та Диканською територіальними громадами.
До Департаменту не надходять охоронні договори ні на погодження, ні на укладання від решти територіальних громад області.
Значна кількість об’єктів культурної спадщини відповідає вимогам Закону України „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, у зв’язку з цим є необхідність визнати їх такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (наприклад, пам’ятні знаки борцям за владу Рад, пам’ятні знаки комсомольцям 20-х років). До Міністерства культури та інформаційної політики України надіслано клопотання щодо зняття з обліку 164 об’єктів культурної спадщини, у тому числі – 88 могил борцям за встановлення радянської влади. Станом на 01.05.2023 жоден із поданих об’єктів не знятий з обліку.
На підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 30.03.2021 № 237 „Про визнання такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятку культурної спадщини” та на виконання розпорядження начальника Полтавської облвійськадміністрації від 01.02.2023 № 75 „Про демонтаж пам’ятника-погруддя Герою Радянського Союзу, Герою Соціалістичної Праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області” в м.Хорол демонтовано пам’ятник-погруддя Герою Радянського Союзу, Герою Соціалістичної Праці Івану Мойсейовичу Третяку, яке передане на зберігання до Хорольського краєзнавчого музею.
Із метою усунення з публічного простору об’єктів, що відповідають вимогам Закону України „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, Полтавською міською територіальною громадою підготовлено відповідний пакет документів на визнання 4 об’єктів культурної спадщини такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а саме:
пам’ятник генерал-лейтенанту О.І.Зигіну;
пам’ятник-бюст генералу армії М.Ф.Ватутіну;
пам’ятник-погруддя поету та письменнику О.С.Пушкіну;
пам’ятник-танк Т-34.
Департаментом надіслано клопотання до Міністерства культури та інформаційної політики України для подальшого прийняття рішення. Після отримання позитивного рішення щодо визнання цих об’єктів такими, що не відповідають критеріям пам’ятки, зніметься статус об’єкта культурної спадщини та Полтавською міською територіальною громадою прийметься рішення про демонтаж або перенесення зазначених пам’яток.
У 2022 році проведено 3 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті, на яких розглянуто 18 питань, а саме:
17 питань – про облікову документацію на об’єкти культурної спадщини;
1 – про науково-проєктну документацію з реставрації будівлі військової частини у м.Кременчук, що є пам’яткою архітектури місцевого значення.
У 2022 році на пам’ятку архітектури національного значення „Будинок земства” з обласного бюджету освоєно коштів у сумі 3 759,249 тис. грн, а саме: на роботи з проєкту „Реставрація Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. ІІІ черга (І пусковий комплекс – вестибюль, зал урочистостей)”.
Підвідомчими установами Департаменту постійно подаються заявки для участі у грантових програмах. У 2022 році Комунальний заклад „Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради виграв 2 гранти:
від міжнародного фонду „ALIPH Foundation” отримано допомогу на придбання обладнання для оцифрування та друку наукової, пам’ятко-охоронної документації великого формату (сканер А3, плоттер А0 та витратні матеріали для нього);
від Штабу порятунку спадщини отримано вогнегасники, пакувальне устаткування, обладнання для збереження (швидкої евакуації) наукової документації та бібліотеки, антропологічної, археологічної колекції закладу.
У зв’язку з виявленими Департаментом порушеннями на пам’ятці археології „Городище „Круча” часу Київської Русі у с.Тарасівка Оржицької територіальної громади Лубенського району, на підставі зібраної інформації та спільно з Комунальним закладом „Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради ініційовано питання до Юридичного департаменту Полтавської облвійськадміністрації щодо звернення до суду з позовами про повернення 5 земельних ділянок, на яких знаходиться зазначена пам’ятка, у державну власність.
Також зафіксовано Комунальним закладом „Центр охорони та досліджень памяток археології” Полтавської обласної ради неправомірне виділення фізичній особі земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення – „Група курганів I” у с.Максимівка Полтавського району. Матеріали, необхідні для звернення до суду, передано до Юридичного департаменту облвійськадміністрації.
Відповідно до чинного законодавства всі пам’ятки археології є державною власністю. Багато порушень виявляється саме у частині незаконного виділення міськими, селищними, сільськими радами земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини, тобто землі, що мають цільове призначення – історико-культурні землі. Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам’ятки археології (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.
Враховуючи виявлені порушення та на виконання вимог законодавства необхідно надати доручення територіальним громадам області, а саме:
провести інвентаризацію земель історико-культурного призначення щодо наявності землевпорядної документації, визначеної території та зони охорони, встановлення інформації щодо власників / користувачів такими ділянками (відповідно до статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби);
створити орган охорони культурної спадщини або призначити відповідальну особу сфери культурної спадщини (у разі його відсутності), відповідно до частини 4 статті 6 Закону України „Про охорону культурної спадщини” сільські, селищні, міські голови призначають на посаду та звільняють з посади керівників відповідних органів охорони культурної спадщини за погодженням з органом охорони культурної спадщини вищого рівня – Департаментом культури і туризму облвійськадміністрації, при цьому відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до „Списку історичних населених місць України”, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, тобто з Міністерством культури та інформаційної політики України;
укласти охоронні договори на щойно виявлені об’єкти та пам’ятки культурної спадщини місцевого значення з подальшим погодженням їх з Департаментом, на пам’ятки національного значення – з погодженням Міністерства культури та інформаційної політики України;
передбачити фінансування та розпочати процедуру оформлення земельної документації щодо зміни цільового призначення земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини під землі історико-культурного призначення; визначення зон охорони, меж території пам’ятки, встановлення режиму використання пам’ятки та її території;
забезпечити виготовлення облікової документації, відповідно до вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 „Про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини” в установленому законодавством порядку;
забезпечити виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам’ятках або в межах їхніх територій.
На 2023 рік Департаментом заплановано:
продовжити роботу з реалізації проєкту реставрації „Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського” та проведення поточного ремонту і реекспозиції залів ІІ поверху музею;
продовжити роботу з реконструкції та створення дизайн-проєкту музею історико-культурний заповідник „Більськ”;
розробити і затвердити концепцію реформування та оптимізації обласної бібліотечної галузі;
завершити капітальний ремонт будівлі – „Батьківського будинку музею-заповідника М.В. Гоголя”;
провести цикл заходів у рамках відзначення 300-річчя з дня народження Г.С. Сковороди та 300-річчя з дня народження П. Величковського;
продовжити роботу з наповнення переліку пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавської області.
Олег Булашев