85-річна полтавка Марія Степанівна шиє адаптивний одяг для госпіталю, а також спеціальні валики та «козлики», які поранені захисники можуть підкласти під шию чи під поранену ногу. Які матеріали та допомога зараз потрібні волонтерці — дізнавалися наші журналісти. Марія Чічкало, волонтерка: Як у гіпсі нога, то її треба височенько класти кудись. Як нога поранена, щоб вона не рівно лежала, не набрякала. І вони кладуть ногу отак, поранені кладуть наверх. 85-річна полтавка Марія Степанівна виготовляє так звані «валики» та «козлики» та передає їх в госпіталь, для поранених. — У мене тут мотор був, я його викинула, як електрика здорожчала. Ногами кручу. Нічого, це для зарядки добре. З електричної швейної машинки пані Марія зробила механічну, відтоді відшиває речі і за відсутності світла. — Вони тут і тут зашиваються, а там напихаються і все. А тут 3 частинки треба вирізати, кожну частинку, тоді дірочку залишати, напхати і зашити. Ото так. Про потребу в допоміжних елементах для лікарень Марія Степанівна дізналася від волонтерки Оксани Калинич. Оксана Калинич, голова полтавської обласної організації «Союз Українок»,
волонтерка «Полтавського батальону небайдужих»: До мене звернулася моя донька з Києва і каже: мама, у знайомого військового поранено, і дружина шукає, щось таке потрібно, ноги в нього поламані, дуже багато металу в ногах і щось потрібно, щоб цю ногу тримало. Я не знаю, як це називається і що це таке. Для «козликів» та валиків потрібна цупка натуральна тканина та подрібнений поролон. Лише за тиждень Марія Степанівна виготовила таких вже 80. Оксана Калинич, голова полтавської обласної організації «Союз Українок», волонтерка «Полтавського батальону небайдужих»: Я кинула клич у волонтерські групи. І от з Львівської області відгукнулися волонтери, команда шкачок, які сказали, що ми шиємо. Відправили вони мені все по одному екземпляру. І я звернулася до Марії Степанівни. Кажу: ви б могли зробити викройки з цього? Зробимо, — каже Марія Степанівна. Крім цього, бабуся шиє для поранених постільну та спідню адаптивну білизну на липучках. Від початку повномасштабної війни відшила понад 2 тисячі подушок та дві сотні ковдр. Зараз, — говорять волонтери, крім валиків та «козликів», надійшов запит на пледи. Оксана Калинич, голова полтавської обласної організації «Союз Українок», волонтерка «Полтавського батальону небайдужих»: Отакі відрізочки, які вже, в принципі, ні на що не потрібні, бо маленькі розміри, ми беремо і один до одного зшиваємо. З цієї сторони тканина. Нам потрібна тканина. Вже таких пледиків, мабуть, десь 30 на фронт пішло, зі шкаточків. Всілякі шматочки ми сюди доєднуємо, навіть шарфи, бачите? Волонтери запрошують у свою команду швачок. Підприємців та всіх небайдужих закликають приносити в Свято-Успенський собор тканину (для Оксани Калинич). А Марія Степанівна каже, що шила б ще більше, якби мала нову швейну машинку з функцією «оверлок». Контактний номер: (095) 330-81-11.
