Командир бойової машини реактивної батареї 117 ОВМБр Сергій «Хрумка» — воїн, багатодітний батько, який з першого дня великого вторгнення служить у Збройних силах України.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці 117 окрема важка механізована бригада.
Сергій родом з Рівненщини, містечка Корець До війни він працював приватним підприємцем у сфері будівництва та навіть торгував на базарі, щоб заробити на життя. У ЗСУ він разом із сином вступили 24 лютого 2022 року, після чого разом служили у 54-му окремому стрілецькому батальйоні. Згодом, після формування 117-ї бригади, він став її частиною.
«Військового досвіду не було, але швидко навчилися. У Німеччині пройшов навчання у школі унтерофіцерів, і це дало мені безцінні знання та навички для подальшої служби», — розповідає Сергій.
Від березня 2024 року Сергій служить у реактивній батареї, після лікування в шпиталі через важку контузію. Спочатку він працював водієм, але після навчання став командиром бойової машини. Сергій розповідає, як важко було на початку війни, коли вони з побратимами виходили на найважчі позиції.
«Піхота є піхота. Там набагато важче, ніж у реактивній батареї. Коли кілька діб сидиш в окопах, а з усіх боків летить все, що є, то це надзвичайно важко», — поділився командир.
Про бойове чергування він розповідає з притаманною йому спокійною впевненістю: «Іноді ми перебуваємо на чергуванні по п’ять, шість днів. Усе залежить від ситуації. Наша техніка стара, але ми її обслуговуємо відповідально, і вона справно працює».
Сергій також розповідає про своїх близьких.
«Вдома залишилася дружина і малолітні діти, з сином не бачився більше року, хоча й відносно неподалік. Мотивація — це мої діти. Не хочу, щоб лінія фронту просувалася далі, бо може дійти і до нашої хати», — додає він.
Попри складні емоції та труднощі, Сергій залишається рішучим.
«У нас є мотивація і відповідальність за плечима, бо вдома є за кого битися. Це найголовніше!», – зазначає.
Читайте також: У Корці висадили понад сотню лип
