У Сарненському історико – етнографічному музеї планують створити експозицію декомунізації під відкритим небом. Основна мета – не лише зберегти артефакти радянської доби, а й передати поколінням історичні свідчення та пояснення тоталітарного минулого. Про це повідомили у Сарненському історико-етнографічному музеї.
“Основна концепція експозиції – створення музейного простору під відкритим небом, де експонати радянської окупації (бюсти, пам’ятники, червона символіка) будуть представлені не як об’єкти вшанування, а як докази тоталітарного минулого, з відповідним контекстом, критичним поясненням та історичними свідченнями. Основний посил експозиції: «Декомунізація – не знищення, а переосмислення». Той, хто не пам’ятає свого минулого – приречений пережити його знову”, – зазначили в музеї.

Пам’ятники радянському солдату в Україні підпадають під декомунізацію з кількох причин, що ґрунтуються на змінах у державній політиці та законодавстві. Ось головні з них:
1. Закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів” (2015) Цей закон забороняє:
- пропаганду символіки комуністичного режиму, включно з пам’ятниками, назвами вулиць, міст, установ, які увіковічують комуністичну ідеологію.
- вшанування органів СРСР, які займалися репресіями, депортаціями, переслідуваннями.
Символ радянської імперії Хоча образ “солдата-визволителя” довгий час подавався як героїчний, у пострадянській Україні його часто почали сприймати як:
- символ окупації, а не визволення (особливо на Західній Україні),
- репресивної радянської політики, яка продовжувалась після війни.
- почали асоціюватися з “русским миром” та пропагандою Кремля,
- сприймаються як інструмент легітимації сучасної російської агресії через апеляцію до “спільної історії”.
- вимоги громадян, ветеранів АТО/ЗСУ, активістів,
- бажання громад переосмислити власну історичну ідентичність.