Вони — перші, хто протестував підйомник на Оствиці, який дозволяє опускати байдарки на воду.Там, де вода — спокій, а рух — перемога
Війна залишає на тілі шрами, але ще глибші рани — у душі. Ветерани зізнаються: саме такі моменти допомагають перемикнутися, видихнути, відчути себе знову живими.
«Емоції переповнюють» — каже Олександр, і на обличчі — тиха усмішка.
Його побратим Євген додає:
«Це дозволяє переключати думки, відволіктися, може бути класним відпочинком. І, знаєте, прийшли одразу думки на середині води — а чому б і не почати планувати такий вид реабілітації?»

Реалізація проєкту безбар’єрного простору на Оствиці стартувала торік. В основі — ідея простору, де кожен, незалежно від стану здоров’я, віку чи досвіду, може долучитися до активного відпочинку. Підйомник, який дозволяє людині з інвалідністю або старшого віку сісти в байдарку й вийти з неї без ризику, став частиною цього задуму.
Рішення з душею і власними руками
Проєкт реалізували активісти клубу історичної реконструкції «Оствиця». Його керівник Юрій Ойцюсь розповідає, що все починалось з ідеї, яка поступово перетворилась у реальність,
зібрану буквально з металу, болтів і натхнення.
«Ми морочилися дуже довго з цим. Той досвід, що є за кордоном — дуже дороговартісний, непідйомний. У рамках гранту такі кошти вкласти було нереально» — ділиться Юрій.

Рішення знайшли несподівано — використали підйомник з вантажівки, адаптували його під потреби байдаркового спорядження, укріпили берег, розширили канал, все продумали і втілили.
Платформа, підйомник і конструкція розраховані не лише на ветеранів війни чи людей з інвалідністю. Ідея простору полягає в тому, щоб він був доступним для всіх — для літніх людей, для тих, хто має надмірну вагу, для дітей, які бояться сідати з високої платформи.
«Людина може з платформи переступити, стати в байдарку, сісти зручно, без страху, — пояснює Юрій Ойцюсь. — Потім її ставлять на воду, вона катається, і так само зручно повертається назад. Все — без поспіху, без напруги, без бар’єрів.»
Байдарки — як терапія для душі
Катання на воді для ветеранів — це не просто відпочинок, а форма реабілітації. Вода, простір, рух — це те, що допомагає забути про обмеження, повернути відчуття сили.

«У голові — думка, що ти ще щось можеш, і ця бар’єрність зникає. Ти не почуваєшся непоміченим. Навпаки — відчуваєш, що знову здатен на багато» — ділиться Євген.
Рівненська Оствиця стала унікальним простором в Україні, де поєднали історію, інклюзію і реабілітацію. І хоча це — лише перші кроки, важливо, що вони вже зроблені. Кожне зауваження, кожен досвід врахують, щоб іще більше людей могли сісти в байдарку і плисти — до себе, до нових мрій, до зцілення.