7 січня 2024 року на війні загинув поет і військовослужбовець з РівногоМаксим Кривцов
До других роковин його загибелі Район.Культура береже пам'ять про воїна, митця, Героя України, чиї поетичні рядки стали голосом цієї війни.
Максим народився 22 січня 1990 року. Навчався у рівненських школах №23 та №28, згодом – в економіко-технологічному коледжі НУВГП. Вищу освіту здобув у Київському національному університеті технологій і дизайну.
Писати вірші він почав ще у підлітковому віці – брав участь у літературних конкурсах, виступав на сценах фестивалів. Його поезія увійшла до антології «Там, де вдома», а також до збірок «Поміж сирен», «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?».
У 2013–2014 роках Максим був учасником Революції гідності, а вже у 2014-му добровольцем приєднався до лав Збройних сил України. Після служби працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС, а також у Veteran Hub.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Максим знову повернувся на фронт. У 2023 році він видав поетичну книжку «Вірші з бійниці»,
яка стала одним із найсильніших поетичних свідчень війни.
Вже після загибелі автора цю збірку видали у Франції, Литві та Бразилії, також готується переклад новогрецькою мовою.
Сестра Максима Анастасія згадує його так:
«Він був найкращий з-поміж нас. Це не викликає жодного сумніву. Ні одна людина не могла сказати про нього жодного поганого слова. Не дивлячись на те, що у нього було серце воїна, хоробре і дуже відважне, душа в нього була дитяча, добра, мрійницька, дуже щира. Унікальне поєднання: дитяча душа, воїнське серце і стареча мудрість».
Читайте також «Неможливо уявити масштаб його душі»: у Рівному попрощалися з військовим та поетом Максимом «Далі» Кривцовим
Батько Максима, Олександр Кривцов розповідає, що протягом усіх років служби сина щодня читав молитву за його захист – за Максима, його побратимів і всіх українських воїнів, аби їх оминали кулі та смерть. Максим дуже любив дітей і був ментором дитячого табору «Строкаті Єноти».
Читайте також: Батько загиблого письменника з Рівного Максима Кривцова заспівав пісню на вірш сина
Сьогодні ім’я Максима Кривцова звучить не лише в Україні – воно переходить кордони,
стає піснями, звучить різними мовами.
Пам’яті поета і воїна присвячено документальний фільм, у якому зібрані спогади його батьків, друзів і побратимів, архівні кадри з життя Максима, а також його мрії, що здійснилися вже без нього. Однією з них було бажання підписати книжку Валерію Залужному – за Максима це зробила його мама Ще однією мрією була популяризація його поезії блогерами: у фільмі вірші Максима декламують Катя Бльостка, Володимир Дантес, Ірма Вітовська та інші відомі українці. Авторка стрічки – Ірина Стороженко, режисер монтажу – Максим Кияниця. Фільм опублікували 22 січня, у день народження Максима, на ютуб-каналі «Бутусов Плюс».
Українська співачка Vivienne Mort випустила пісню «Не ходи ти тут, не ходи» на вірш Максима Кривцова.
Про Максима Кривцова згадувала й Ліна Костенко, назвавши його серед молодих поетів, яких варто читати.
Ім’ям Максима з позивним «Далі» у Рівному назвали запасне футбольне поле Народного клубу «Верес» на вулиці Героїв Маріуполя. Провулок Достоєвського у Подільському районі Києва теж тепер носить ім'я Максима Кривцова Виставки пам’яті поета, окрім України, відбулися також у Японії та Бельгії
22 серпня 2025 року указом президента України Максиму Кривцову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Читайте також: Мама загиблого поета-Героя Максима Кривцова з Рівного подарувала його «Вірші з бійниці» письменниці Марії Матіос