
У межах мистецького проєкту «Збиті рими» відбулася премʼєра пісні «І коли смородина сонця упала за горизонт», створеної музикантками Helen Burton та Anna Shpilevska на вірш поета й військового з Рівного Максима Кривцова
Вірш «І коли смородина сонця упала за горизонт» звучить як внутрішній монолог людини, що вирушає «автостопом по автостраді: війна». У ньому поєднуються образи дороги, туману, темряви й глухого стукоту. Про це повідомляють творці пісні.
Музичне прочитання Helen Burton та Anna Shpilevska вирізняється стриманістю й делікатністю. Музикантки свідомо уникають надмірної драматизації, залишаючи простір для звучання самого тексту. Музика не пояснює вірш і не конкурує з ним – вона створює тишу між словами, у якій поезія Максима Кривцова звучить як свідчення, як пам’ять, як відлуння пережитого.
Композиція зберігає інтонацію поетичного тексту – фрагментарну, зламану, але чесну. У ній відчувається стан людини, яка бере «усі свої речі, усе своє життя» і рушає дорогою, де поступово губить навіть себе.
Нещодавно в межах проєкту «Збиті рими» також відбулася премʼєра пісні «Дівчинка» у виконанні Енджі Крейди на вірш військового Петра Маги.
Композиція стала ще одним прикладом того, як фронтова поезія знаходить нове звучання в сучасній музиці, відкриваючи особисті історії війни для ширшої аудиторії.
Разом із піснями «Поклич мене, вітре» від гурту MNISHEK на вірш військового поета та офіцера Олександра Лисака та «Нема» від MOLODSHA на вірш військового поета Дмитра Лазуткіна, ця робота продовжує діалог між поезією, народженою досвідом війни, та музикою, що допомагає цьому досвіду звучати й бути почутим.
Проєкт «Збиті рими» поєднує українську військову поезію з сучасною музикою, відкриваючи для слухачів новий спосіб почути голоси тих, хто переживає війну зсередини. Кожна композиція проєкту – це окреме свідчення часу, у якому особистий досвід перетворюється на спільну памʼять.
Читайте також: