Цьогорічна зима була холоднішою, зі сніговим покривом і тривалішими періодами морозів. Ця «класична» зима, за оцінкою фахівців, створила кращі умови для озимих культур, ніж теплі й нестабільні сезони останніх років.
Журналістка Polissia.news з’ясувала в рівненських спеціалістів, як озимі культури пережили зиму, що відбувається з посівами зараз і від чого залежатиме врожай 2026 року.
Стабільні морози і сніг: як ця зима стала сприятливою для озимихСпеціаліст відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Георгій Мацюк пояснив, що з агрономічної точки зору ця зима не створила загроз для озимих культур, а натомість сформувала сприятливі умови для їхнього розвитку.
«Випало дуже багато снігу — від 25 до 40 сантиметрів залежно від регіону. Така кількість суттєво поповнює запаси ґрунтової вологи в метровому горизонті».
Світлина з відкритих джерелДля формування врожаю ці запаси є базовими, адже весняні та літні опади не дають такого самого ефекту накопичення. Він також зазначив, що станом на березень рівень вологозабезпечення суттєво зріс:
«Минулого року в березні було 45–60% від норми, а цього року маємо 100% і навіть більше».
Фермерка: зима була сприятливою
Любов Біренс, фермерка з Рівненщини, розповіла, що озимі культури в її господарстві перезимували без критичних пошкоджень. Сніговий покрив виконав захисну функцію, а відсутність підтоплення й льодової кірки дозволила зберегти кореневу систему рослин.
Окремо фермерка звернула увагу на втрати, які виникли під час зберігання продукції.
«Ми не очікували, що будуть настільки тривалі морози. Тому трохи підморозилася картопля — ми втратили десь до 10 тонн».
Що означають весняні заморозки для врожаюОсновні ризики для озимих культур ще попереду й пов’язані з весняними заморозками.
«Більш критичними будуть березневі, квітневі, можливо, й травневі приморозки. Тому що культури відновлюють вегетацію і дуже реагують на зниження температури», — пояснив Георгій Мацюк.
У березні оцінка стану озимини є лише попередньою, а повну картину можна буде побачити після початку активного росту, сказала Любов Біренс:
«Коли починається кущення, тоді вже видно результат.
Вириваєш рослинку, дивишся: якщо корінь чистий, біленький — значить, жива. Проте на великих площах це дає лише часткове розуміння ситуації».
Навіть за сприятливих погодних умов для озимих культур остаточна картина врожаю і цін формується під впливом одразу кількох чинників — від весняних заморозків до вартості пального й добрив. І саме економічна складова, за словами аграріїв, може стати визначальною для того, якими будуть ціни на продукцію вже найближчої осені.
Нові підходи: як аграрії адаптуються до кліматичних змінГеоргій Мацюк розповів, що кліматичні зміни вже впливають на аграрну галузь і змушують змінювати підходи до вирощування культур, технологій і структури посівів. Він зазначив, що спостерігаються загальне підвищення температури та зміщення кліматичних умов, що змушує аграріїв адаптуватися:
«Зміщується крен у структурі культур на більш посухостійкі, впроваджуються стабільніші сорти, технології, які приводять до зменшення втрат вологи. Ми переходимо на вирощування сої. Якщо раніше в нас було сої 40–60 га, то сьогодні вже маємо 130 000 га. Переходимо на вирощування кукурудзи — від 90 до 110 тисяч гектарів».
Фермерка Любов Біренс розповіла, що на рівні господарства ці зміни враховують уже тривалий час: зокрема, впровадили поливну систему, а також переглянули підхід до вибору сортів.
