
Найсвіжіший ремонт дороги в Острозі на вул. КривоносаУже кілька років ремонт доріг є одним з найбільших болей Острозької громади. Раніше, у 2020-2021 роках, у межах програми президента України “Велике будівництво” було відремонтовано головну дорогу через Острог протяжністю 4 км – проспект Незалежності, що проходить у межах траси Н-25 (Городище - Рівне - Старокостянтинів). Ремонт коштував понад 126 мільйонів гривень і зараз ця дорога є чи не найкращою у громаді.
Чого не можна сказати про автошлях Т-18-31 (Дорогобуж - Бугрин - Оженин - Острог), Р-26 (Острог - Кременець - Почаїв - Радивилів) та Р-77 (Рівне - Тучин - Гоща). Деякі з цих доріг не бачили ремонту ще з часів становлення незалежності і ситуація на цих ділянках залишається складною. Мешканці роками скаржаться у різні структури та роблять колективні звернення, але не отримують відповіді.
Однак нещодавно до Національної поліції Рівненської області зі скаргою звернулась мешканка Острога Олександра Крайчинська щодо стану проїжджої частини на вулиці Князів Острозьких. Розгляд звернення тривав 48 днів. Результатом розгляду стало залучення органів Національної поліції,
які притягнули до адміністративної відповідальності посадову особу, відповідальну за утримання цієї ділянки.
За офіційною інформацією заступника міського голови Острога з питань діяльності виконавчих органів Тараса Хмарука, який регулярно звітує про благоустрій міста та стан доріг, адміністративне стягнення було накладено на службову особу КП “Водоканал”, оскільки зазначена автодорога перебуває на балансі цього комунального підприємства. Наразі на вулиці Князів Острозьких заплановано поточний ремонт, зокрема на відрізках біля магазину “Атлант” та на перехресті вулиць Шугаєвського і Бельмаж. Конкретні терміни початку та завершення робіт міська рада не зазначає, посилаючись те, що тривають тендерні процедури.
Поточний контроль доріг у громаді також забезпечує КП “Водоканал”. Його фахівці щороку складають дефектні акти для визначення найбільш критичних ділянок, на основі яких формують плани майбутніх ремонтів. Якість виконання підрядів контролює незалежний сертифікований технагляд, який перевіряє обсяги та якість укладеного покриття.
Попри ці заходи, дорожня ситуація в Острозькій громаді залишається складною.
Через незадовільний стан автошляхів мешканці дев’яти сіл Острожчини зібрали понад 2400 підписів під колективним зверненням. Офіційну вимогу щодо ремонту або демонтажу зруйнованого покриття вже надіслали на всі рівні влади - від міськради та Рівненської ОВА до Кабінету Міністрів України.
Обсяг та розподіл фінансування у 2026 роціНа ремонт доріг у всій Острозькій громаді на 2026 рік з місцевого бюджету виділили 7 мільйонів гривень. 4 мільйони гривень одразу закладають на ремонт вулиці Татарської у напрямку лікарні. На дороги у місті йсела залишається лише 3 мільйони.
“Для бюджету громади це досить значні суми. Для реальної потреби – об'єктивно – копійки”, – визнає заступник міського голови Тарас Хмарук.
У період “Великого будівництва” у 2020-2021 роках ремонт доріг на Рівненщині, зокрема в Острозькій громаді, повністю фінансувався з державного бюджету. Міська рада не витрачала кошти на ремонт із власного бюджету. Також у 2021 році Служба автомобільних доріг окремо виділила 4,3 мільйони гривень на експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт інших державних доріг в межах Острожчини,
а саме Р-26 та Т-18-31. Також капітально відновила ділянку Н-25 поблизу села Верхів. У планах на найближчі роки була повна реконструкція доріг на Оженин та Хмельниччину, а також підготовка до оновлення регіональних трас Р-26 та Р-77.
Проте повномасштабне вторгнення у 2022 році миттєво зупинило реалізацію всіх великих інфраструктурних планів. Держава повністю заморозила цивільний Дорожній фонд, переспрямувавши кошти на потреби оборони. Це призвело до того, що фінансування експлуатаційного утримання доріг на Рівненщині впало до критичного мінімуму, покриваючи лише близько 20% від реальних потреб області. Острозька громада залишилася сам на сам із проблемою руйнування внутрішніх вулиць, маючи можливість виділяти з місцевого бюджету лише по 3-4 мільйони гривень щорічно на точкові ямкові ремонти.
Навесні та влітку 2025 року міська рада запровадила нову модель співфінансування з обласним бюджетом, спрямувавши цільовий транш на відновлення перехрестя вулиць Козацької та Монастирської, а також ділянки вулиці Кривоноса. Це дозволило частково перенаправити потік вантажівок в обхід історичного центру Острога.
Окремо в бюджеті громади закладено 3 млн грн на співфінансування ремонтних робіт на дорозі державного значення, що проходить через село Межиріч. Цей об'єкт перебуває на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, проте через відсутність прямого державного фінансування кошти залучають із місцевого бюджету. Водночас у селах громади через дефіцит фінансів капітальні ремонти покриття взагалі припинилися, і комунальники перейшли на планове грейдерування та підсипку ґрунтових доріг щебенем.
За оцінкою Тараса Хмарука, наявний фінансовий ресурс є недостатнім для покриття реальних інфраструктурних потреб громади. Дофінансування з обласного бюджету Рівненської області на дорожні роботи у 2026 році повністю відсутнє.
Скільки коштує ремонт доріг у 2026 році?За офіційними оцінками Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, через воєнний стан державний бюджет наразі взагалі не передбачає видатків на будівництво нових автошляхів чи проведення капітальних ремонтів. Усі наявні фінансові ресурси країни спрямовані виключно на аварійне відновлення та підтримання проїжджого стану ключових логістичних артерій.
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин офіційно повідомив, що базова розрахункова середня вартість ремонту одного квадратного метра покриття в Україні становить 1 200 гривень, проте через постійні коливання цін на пальне, логістику та бітум реальна ринкова ціна на об'єктах найчастіше сягає 1 400 гривень за квадратний метр. Як наслідок, за аналітичними даними профільних дорожніх відомств, комплексний поточний середній ремонт, що передбачає суцільне фрезерування старого пошкодженого шару та укладання нової тонкої асфальтної карти, обходиться державі в середньому від 5 до 15 мільйонів гривень за один кілометр, залежно від ширини проїжджої частини та глибини вибоїн.
Водночас повноцінний капітальний ремонт або реконструкція з укріпленням нижньої “подушки” дороги коштує значно дорожче, навіть якщо мова йде про шляхи місцевого та територіального значення, де ціна стартує від 20 і сягає 60 мільйонів гривень за кілометр. Для великих трас міжнародного або національного значення першої категорії аналогічні капітальні роботи вимагають уже понад 60-100 мільйонів гривень за один кілометр.
Яскравим прикладом такої масштабної калькуляції свого часу став капітальний ремонт проспекту Незалежності в Острозі у 2020 році, коли оновлення чотирьох кілометрів міської ділянки траси Н-25 обійшлося у 126,6 мільйона гривень, тобто понад 31 мільйон гривень за кілометр у тогочасних цінах, через потребу заміни підземних комунікацій та облаштування тротуарів. Якщо ж говорити про будівництво абсолютно нової чотирисмугової магістралі першої категорії з нуля за найсучаснішими європейськими стандартами безпеки, то за калькуляцією Агентства відновлення така інвестиція вимагатиме близько 170,6 мільйона гривень за кожен кілометр.
Саме цей колосальний фінансовий розрив пояснює, чому виділені Острозькою громадою кілька мільйонів гривень на співфінансування траси Р-26 у Межирічі фізично не здатні забезпечити укладання нового дорожнього одягу, а можуть покрити лише ліквідацію найглибших аварійних руйнувань на найбільш критичних відрізках шляху.
Якщо зіставити ці показники з бюджетом Острозької громади, то всього дорожнього фонду громади, який становить близько семи мільйонів гривень,
у разі суцільного покриття фізично вистачить на ремонт неповного кілометра – приблизно 600-700 метрів якісної двосмугової дороги. Аналогічна ситуація склалася і з внутрішніми міськими проєктами, де виділені чотири мільйони гривень на вулицю Татарську спроможні покрити лише близько 200 метрів капітального полотна через високу вартість міських робіт.
Тому це створює необхідність розтягувати капітальні ремонти міських вулиць окремими відрізками на роки. У нинішніх умовах воєнного часу місцева влада змушена відмовитися від ідеї створення ідеального суцільного покриття на одній ділянці, адже це прирекло б решту 55 сіл громади на повну інфраструктурну ізоляцію. Замість цього фінансовий ресурс розпорошується на ліквідацію локальних аварійних вибоїн, перетворюючи ремонтні роботи на тривалий, поетапний процес, де кожен відновлений метр дороги стає результатом компромісу між обмеженими муніципальними можливостями та критичними потребами жителів Острожчини.
Визначення пріоритетів та стан сільських дорігЧерез брак грошей Острозька міська рада змушена спочатку ремонтувати найважливіші дороги,
тому села фінансують за залишковим принципом. Спочатку кошти дають на міські об'їзні дороги, щоб вивести фури з центру, та на під'їзд до міської лікарні. Через це скарги мешканців сіл на розбиті шляхи задовольняють лише частково. А цими дорогами щодня їздять шкільні автобуси, швидкі та вантажівки з продуктами.
Цього року великого ремонту в селах не буде. Грошей вистачить лише на те, щоб підлатати найгірші ділянки у трьох населених пунктах. Роботи запланували на вулицях Тихій та Набережній у селі Завизів, Грушевського у Плоскому та Заводській в Оженині. Решта доріг між селами та всередині старостатів поки залишаться без уваги.
Заступник міського голови Тарас Хмарук каже, що без фінансування лишилися навіть дуже важливі для економіки об'єкти. Наприклад, відклали капітальний ремонт головних доріг в Оженинському старостаті, де працюють місцеві підприємства. Острог також не має грошей на співфінансування ремонту обласної дороги до села Верхів. Найгірша ситуація зараз на Гощанському напрямку – на дорозі, що з'єднує Вельбівно, Мощаницю та Милятин. Влада визнає, що ця ділянка аварійна,
але її ремонт зупинився через відсутність грошей із державного та обласного бюджетів. Тому проблеми з дорогами у селах просто переносяться на майбутнє.
Острозька міська рада заявляє про постійну комунікацію з керівництвом Рівненської ОВА та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області. З огляду на обмеженість фінансування державних дорожніх структур в умовах воєнного стану, місцева влада змушена самостійно виділяти кошти з бюджету громади на співфінансування критичних відрізків. Головним чинником урізання централізованих дорожніх асигнувань залишається загальнодержавний пріоритет фінансування Сил оборони України.
Альтернативні методи залучення коштівДля покращення логістики Острозької громади потрібні нестандартні економічні інструменти. Оскільки традиційні джерела фінансування наразі заблоковані війною, як гіпотетичний варіант вирішення ситуації можна розглянути запуск кількох альтернативних фінансових механізмів.
Приватне партнерство з бізнесом. На території Острожчини, особливо в Оженинському старостаті, працюють аграрні холдинги,
деревообробні та логістичні компанії, чий великоваговий транспорт найбільше руйнує дороги. Як пропозицію, міська рада могла б укладати з ними соціально-економічні угоди. Бізнес, зацікавлений у доставці своєї продукції, фінансував би закупівлю асфальту чи щебеню, а комунальні підприємства виконували б роботи своєю технікою.
Міжмуніципальне співробітництво. Такі автошляхи, як Р-77 у Гощанському напрямку або Р-26 у бік Кременця, проходять через території кількох суміжних територіальних громад. Острог має потенційну можливість об'єднати обмежені фінансові ресурси сусідів у “спільний казан”. Така спільна субвенція для Державної служби відновлення інфраструктури стане значно вагомішою і дозволить швидше просунути ремонт цих трас у черзі на державне фінансування.
Міжнародні гранти та європейські донори. Західні фонди (USAID, NEFCO) не дають грошей на пряме укладання асфальту, але охоче фінансують проєкти, пов'язані з безпекою та логістикою. Громада могла б спробувати отримати європейські кошти, подаючи комплексні заявки на облаштування безпечних шкільних маршрутів у селах або будівництво пішохідних зон біля лікарень, де оновлення покриття йде як обов'язковий супутній елемент.
Щодо захисту доріг, аби зберегти асфальт від швидкого руйнування перевантаженими фурами, місцева влада як альтернативу капіталовклавленням може вимагати від Укртрансбезпеки встановлення комплексів автоматичного зважування транспорту (WIM) на в'їздах до громади. На рівні внутрішніх сільських вулиць можна використовувати практику “50 на 50”, коли мешканці спільно збирають кошти на матеріали, а міська рада надає грейдер і робітників.
Поєднання фінансової участі бізнесу, співпраці сусідів та розумного захисту доріг є лише варіантом можливого виходу з інфраструктурної кризи до завершення воєнного стану.