Сьогодні стало відомо про трагічну подію для Рівненщини. На дев’яностому році обірвалося життя легендарного енергетика, почесного громадянина міста Вараш та колишнього генерального директора Рівненської атомної електростанції – Володимира Коровкіна. Він керував Рівненською АЕС 29 років.
Відомо, що у Володимира Олександровича діагностували коронавірус. Його стан погіршився і чоловіка перевели на апарат ШВЛ. Але, на превеликий жаль, сьогодні він помер.
Висловлюємо співчуття рідним, друзям та колегам.
Довідково: Володимир Олександрович Коровкін – видатний енергетик, один із найдосвідченіших відданих галузі фахівців, який присвятив своє життя атомній енергетиці. Член правління ГО «Українське ядерне товариство» та Експертно-аналітичної ради ветеранів атомної енергетики.
Володимир Олександрович був єдиним в Європі керівником, який очолював ядерний об’єкт – Рівненську атомну електростанцію незмінно двадцять дев’ять років поспіль з 1973 р. по 2002 р.
За рішенням Будапештської асамблеї WANO Володимир Коровкін входить до списку шести кращих у світі операторів атомно-енергетичного комплексу.
Під його керівництвом було введено в експлуатацію п’ять атомних енергоблоків України: чотири енергоблока на Рівненській АЕС і енергоблок №2 Хмельницької АЕС.
Заслужений енергетик України Володимир Коровкін є кавалером орденів «Трудового Червоного прапора» (1971), «Жовтневої революції» (1982), «Дружби народів Російської Федерації» (1997), «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), «Святого Володимира» (1999), «Ярослава Мудрого» V ступеня (2004) та «Ярослава Мудрого» IV ступеня (2009), «Преподобного Іллі Муромця» (2004), «Миколи Чудотворця» (2002). Нагороджений медалями «За трудову доблесть» (1966), «За доблесну працю» (1970), золотою медаллю Франції «За динамізм у промисловості та комерційній діяльності, особисті заслуги у стратегічному управлінні підприємством» (1998), персональна нагорода від міжнародної програми Earthmaker «За мудрість і далекоглядність політики управління» (1998), золота медаль «За заслуги у підвищенні безпеки атомних станцій» (2005).
