На війні загинув молодший сержант Ігор Мартиняк з Рогатинської громади. Про це повідомили на сторінці громади у Фейсбук, пише Ратуша. Захисник служив молодшим сержантом 1 стрілецької роти 75 батальйону 102 бригади. 6 листопада, коли ворог наблизився впритул, він не покинув позиції. Попри важкі травми й поранення продовжував оборону. А останніми його словами стали «Слава Україні!». Без рідної людини назавжди залишились мати, дружина, сини Максимко і Тадейчик, сестри Любов і Наталія з родинами. Захисник народився 4 травня 1983 року в селі Заланів на Рогатинщині. Закінчив місцеву школу і вступив у Перемишлянське ПТУ №61, обравши фах бухгалтера. Згодом заробляв на життя у різних фірмах нашої країни та закордоном. Але яскраво запам’ятався побратимам його хист до столярства, адже тривалий час Ігор Мартиняк працював майстром з виготовлення меблів на одному із підприємств Львова. А це ремесло стало в пригоді й у зоні бойових дій. Назавжди закарбується у спогадах воїнів «стіна духу», яку Ігор Мартиняк вирішив створити на фасаді їхнього помешкання. Складну дорогу Воїна-будівничого Ігор Мартиняк розпочав з перших днів повномасштабної війни – 11 березня 2022-го. Щоб захищати Україну земляка не спиняли певні вади із зором й те, що до цього ніколи не тримав у руках зброю. Він чітко вирішив для себе – «Необхідно!». Тож добровільно записується у ТрО, проходить навчання і 26 квітня вже вирушає у Запорізький напрямок. За плечима військового майже два роки оборони, непрості будні Воїна, які переплітаються з доброю звісткою з дому – народився синочок Тадейчик. «Важко було повертатися на фронт, коли тримаєш на руках немовлятко. На тебе дивляться ті маленькі, щирі оченята, але треба назад. Мусиш, бо хочеш захистити своїх рідних, синочків…», – говорив бойовим друзям Ігор Мартиняк.
Читайте еще
8 ноя
8 ноя