Максим Буткевич на відеозв'язку з СІЗО у Луганську в серпні 2023-го. Після цього про нього нічого не відомо.Фото: Zona.Media
З кінця серпня 2023 року про місце перебування Буткевича нічого не відомо ні його адвокату, ні батькам. Листи й посилки, надіслані до нього у СІЗО Луганська, повертаються.
Через загрозу переслідування з Росії виїхав адвокат правозахисника Олександр Федулов. Він єдиний, хто зміг побачитися з Максимом під час полону.
Зник після судуМаксим Буткевич пішов на фронт на початку вторгнення у 2022 році. До цього у нього не було військового досвіду, за винятком навчання на військовій кафедрі разом з отриманням філософської освіти.
У червні 2022 року він разом з іншими військовослужбовцями ЗСУ потрапив у полон у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області.
За понад рік батьки бачили сина лише кілька разів і лише на відео, які оприлюднювали російські ЗМІ. У серпні 2023 року побачили на фото. Його зробили журналісти Медіазониз засідання апеляційного суду над Максимом, який проходив у Москві.
Максим тоді перебував у Луганському СІЗО і був з судом на відеозв'язку.
"Схуд на кілька десятків кілограм. Вибито передній зуб. На питання, чи його не катують, відповів, що вже ні", – розповідає про побачене Євгенія Буткевич, матір Максима.
Після того, як у березні 2023 року фейковий суд "ЛНР" виніс вирок правозахиснику – 13 років позбавлення волі – рідні та друзі Максима сподівалися на обмін. Українських полонених іноді міняють після рішень суду. Але цього не відбулося.
У серпні 2023 року суд у Москві залишив вирок українському правозахиснику чинним. Після цього Максим Буткевич зник.
"У вересні ми отримали інформацію, що Максима перевезли. Ми не знаємо куди", – говорить Євгенія Буткевич.
Адвокат Леонід Соловйов, який захищає Максима Буткевича у суді, відправив запити про місце перебування ув’язненого і не отримав на них жодної відповіді.
"Ми вже кілька місяців не знаємо, де він. Йому не доходять листи. Сподіваємося, що розголос допоможе", – каже Євгенія Буткевич.
За інформацією батьків Максима Буткевича, адвокат Леонід Соловйов планує подавати касацію на рішення суду.
Що шиють Буткевичу росіяниТак званий суд "ЛНР" засудив Максима Буткевича за жорстоке поводження з цивільним населенням,
використання заборонених методів у ході збройного конфлікту, а також у замаху на вбивство.
За цією версією, 4 червня 2022 року у Сєвєродонецьку Буткевич вистрелив із протитанкового гранатомета по під'їзду житлового будинку, де в цей момент перебували двоє людей.
За словами Євгенії Буткевич, підрозділ Максима вирушив на фронт у середині червня. “Вони воювали біля Золотого й Гірського. Вони ніколи не були в Сєвєродонецьку”, – каже вона.
Від самого початку полону Максима Буткевича у російських ЗМІ ширяться фейки про нього. Десятки російських сайтів і соцмереж публікували новини, де його називають "бойовиком", "нацистом", “укрнацистом”, "пропагандистом" і "русофобом".
Пошук може зайняти тижні чи місяціУ правозахисній організації Amnesty International вирок Максиму Буткевичу називають "помстою з боку російської влади за його видатну правозахисну діяльність"
"Вимагаємо від російської влади негайно повідомити місце перебування Максима Буткевича і дозволити йому зв’язатися зі своєю родиною та адвокатом" – з таким зверненням 7 листопада виступив в.о. регіонального директора Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.
Родина та правозахисники стурбовані його долею та здоров’ям.
“Погіршується зір, пам'ять", – описував у серпні Максим Буткевич свій стан у російській в'язниці. За його словами, частина щоденних практик порятунку – це перераховувати подумки рідних і близьких.
У Росії поширена практика переміщення ув’язнених у нелюдських умовах за сотні чи тисячі кілометрів, зазначають в Amnesty International.
"Пошук людей може зайняти тижні, іноді місяці, протягом яких рідні й адвокати не отримують жодної інформації", – розповіли у правозахисній організації.
Нагадаємо, у жовтні Максим Буткевич став лауреатом спеціальної відзнаки нагороди імені Анни Франк від посольства Нідерландів у США. Нею нагороджують людей за вагомий внесок у захист прав людини, боротьбу з антисемітизмом, расизмом та мовою ворожнечі.
