Нещодавно українське військове відомство визнало факт ведення бойових дій на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Така ситуація створює доволі неприємну ситуацію для агресора, адже від лівобережного плацдарму до адміністративних кордонів з Кримом – лише 80 кілометрів. Про бої на лівобережжі – в матеріалі «Флоту 2017».
Неофіційно інформація про висадку підрозділів ЗСУ на лівому березі Дніпра в Херсонській області циркулювала в українських та західних навколовоєнних кругах вже кілька місяців. Крім того, окупаційна влада Херсонської області десь з вересня 2023 року визнавала присутність українських військових на лівобережжі.
Нарешті й ЗСУ визнали факт ведення бойових дій на лівому березі Дніпра «Завдяки мужності та професійності українським морським піхотинцям, у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони, вдалося закріпитися на декількох плацдармах», – сказано в заяві командування Морської піхоти ЗСУ.
Попри невеликий масив інформації, можна зробити деякі висновки. Відразу після того, як росіяни відійшли з правого берега Дніпра, восени 2022 року почалась доволі активна інфільтрація диверсійно-розвідувальних груп ССО України на лівий берег.
Однак оборона агресора була тут досить розвинута й всі намагання закріпитись відбивались.
Підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року трохи прискорив процес. Тоді суттєво змінилась гідрографія району, збільшились можливості по логістиці десантних підрозділів та й частина фортифікаційних споруд росіян була просто змита в Дніпро.
Десантна операція приблизно на початку осені була доволі грамотно спланована. Спочатку інтенсивним вогнем артилерії була створена широка сіра зона. Постійний артилерійський вогонь не дозволяв ворогу вільно діяти на цій території. До висадки були залучені підрозділи морської піхоти, які пройшли підготовку на заході. Були створені щонайменше п’ять тактичних зон висадки, які поступово перетворились на суцільну прибережну зону контролю. Таким чином була висаджена батальйонна-тактична група, яка продовжує утримувати позиції. Цьому сприяє місцевий ландшафт – заболочена місцевість, «зеленка», чагарники, які дозволяють відносно невеликим групам брати під вогневий контроль дороги, підходи до сіл, прибережну смугу. Причому забезпечення йде за допомогою човнів.
Другим фактором, який дозволяє утримувати плацдарм так довго – це досягнення повної переваги шляхом перекидання підготовлених підрозділів дроноводів з величезною кількістю FPV-дронів. Були встановлені системи посилення сигналу для дронів, й перебуваючи на правому високому березі, наші пілоти майстерно нівелюють спроби росіян сконцентрувати бронетехніку в кулак для вибивання морпіхів.
Така ситуація змушує агресора відвертати сили та засоби з інших ділянок фронту, де вони намагаються атакувати. Подальший наступ ЗСУ на лівобережжі був би для росіян вкрай болючим – від плацдарму до адмінкордону з окупованим Кримом лише 80 км, потужних інженерних загороджень тут фактично немає, тому марш був би стрімким.
Проте, все що наші можуть зробити наявними обмеженими силами — це перерізати трасу Олешки – Нова Каховка (дорога Т2206), до якої приблизно 5-7 км від плацдарму. Щоб говорити про якісь значні зміни на лівому березі, туди потрібно перекинути хоча б механізовану бригаду з танками, бронетехнікою, артилерією та обозом. Для цього слід наводити понтонну переправу, яку необхідно захистити системами ППО від ракетно-бомбових ударів, оскільки росіяни мають перевагу в повітрі. Без цього неможливо ритмічно постачати пальне та озброєння, евакуювати поранених. Але чи є такі можливості у Сил Оборони України – велике питання.
Тому переможні реляції поки що вкрай передчасні. Зима вносить свої корективи, підтримка зі сторони дроноводів зменшується, «зеленка» зникла. Одночасно росіяни підвищують градус протистояння, масово використовуючи 250 та 500 кг кореговані авіабомби, які здатні завдавати великих втрат.
Михайло Жирохов
Сообщение Плацдарм на Дніпрі: що відбувається на лівому березі Херсонської області появились сначала на Флот 2017.
