Валерій Юневич із Камінь-Каширщини загинув на Донеччині, поблизу Бахмута.
Більше 20 років життя присвятив лісу – улюбленій справі, як часто зізнавався. І менше 2 років захищав Україну, яку теж дуже любив. Пішов воювати добровольцем – одразу 24 лютого 2022 року.
Служив у рідній 100-й бригаді. Коли бував удома, мало розповідав про службу. Найчастіше лише по-господарськи оцінював оборонні споруди. Ділився думками, як би можна було зробити краще, адже то життя бійців. Отак порадиться з колегами – а потім повертається на передову і вже телефоном розповідає, що добре попрацювали з хлопцями, значно краще укріпилися.
Валерій більше 20 років працював у місцевому лісогосподарському підприємстві. На різних посадах.
«Компанійський, відкритий. Досвідчений та розумний. Добре знав свою роботу.
Відповідальний. Ніколи не говорив зайвого, а свою професійність та порядність доводив вчинками. Ми багато в нього вчилися», – пригадують колеги.
Вдома Валерія Вʼячеславовича чекали донька, син, дружина, друзі, колеги…
Його зустрінуть востаннє всією громадою, де зараз оголошено дні жалоби.
