Протести в РФ / фото: ВВС
Коли війна РФ проти України тільки почалася, багато відомих у медійному просторі людей зверталися до своєї аудиторії в Росії із закликами виходити на протести. Понад два роки бойових дій позаду, а в Росії в плані масштабних протестів так нічого й не сталося. Боєць ЗСУ пояснив, чому громадяни РФ не повстали проти війни, а заразом і проти диктаторського режиму Путіна.
Про це повідомляють Новини Планети з посиланням на РБК-Україна.
Стаховський каже, що спочатку він думав, що зі збільшенням кількості загиблих російських військових в Україні громадяни РФ ставитимуть незручні для влади питання, схаменуться, вийдуть на протести.
Згадуючи бойовий випадок, він розповів, що виїхали до району Горлівки для підтримки 24-ї бригади. Завдання стояло – зачистити та відбити у росіян позиції.
“Ми постійно цю позицію моніторили і коли ворог намагався зайти, ми його вибивали. Через тиждень сумарно кількість втрат ворога на одній ділянці становила понад 100 людей. Вони власними трупами все одно відправляли наступних, щоб окопатися, хоча з тієї позиції нічого не залишилося” ,
– згадує Стаховський.
За словами Стаховського, зараз кількість убитих російських військових не досягла межі, коли люди всередині країни замисляться.
“У них розуміння прокинеться лише кількістю втрат. Коли збереться місто, і там не буде родини, яка не втратила б когось. І туди прийдуть знову і забиратимуть інших: батьків, дітей. А тоді почнуться питання: “Так ви вже забрали , А чому не вистачило тих людей? “- каже військовий.
Військовий з підрозділу “”Альфи впевнений, що в деяких віддалених селах Росії вже є ця проблема. Однак з огляду на те, що в них немає доступу до інтернету, основна частина громадян Росії не знає про їхні втрати.
“Нам треба, щоб ці втрати дійшли хоча б до середньостатистичних міст. Там уже є певна, як вони вважають, демократія. Звичайно, там є виплати сім’ям загиблих. І це теж навантаження на економіку Росії. Там уже навіть є певні позови, коли кажуть , Що чийсь чоловік зник безвісти, а з ним ціла рота”, – зазначає Стаховський.
На закінчення Стаховський каже, що головне – не зупинятися і намагатися мінімізувати втрати серед українських військових, і колись ця скеля зрушить з місця.
