У ніч проти 16 травня ЗСУ завдали комбінованого удару по військових обʼєктах в окупованому Росією Криму. Одним з найважливіших результатів стало знищення техніки та інфраструктури на одному з найбільших військових аеродромів автономії у Бельбеку
Що означають ці удари для України та про що може свідчити інтенсифікація ударів по летовищах ворога?
Очевидні причиниОстанніми тижнями Україна суттєво збільшила кількість ударів по обʼєктах армії РФ, що розміщені у тилу противника. Це легко пояснити відновленням американської військової допомоги, а також наданням Україні балістичних ракет класу ATACMS зі збільшеною дальністю ураження, які дістають цілі й у морі. Зброя вже встигла зарекомендувати себе як на материку, так і на півострові.
Багато експертів та журналістів розцінюють стратегію ударів ЗСУ по території окупованого Криму як намагання максимально послабити військові спроможності противника. Причому головний акцент зроблений на послабленні ворожої ППО перед можливим ударом по Керченському мосту.
Удар по аеродрому Бельбек — це ще один серйозний внесок у знищення російської протиповітряної оборони на півострові.
Завдяки супутниковим знімкам встановлено, що в окупантів не стало двох літаків МіГ-31, одного Су-27 або Су-35 та одного МіГ-29, а також суттєво пошкоджений новітній комплекс С-400. Варто зауважити, що удар по аеродрому завдавався за допомогою касетних версій ATACMS, а тому є висока ймовірність того, що іншу техніку, яка не горіла, могли попсувати уламки від касетних снарядів.
Російський православний священник освячує винищувач Су-27 СМ на аеродромі Бельбек під Севастополем, 26 листопада 2014 року. Фото: YURIY LASHOV/AFP via Getty Images
Тактика застосування подібного озброєння російськими військами виглядає так: літаки, здатні переносити авіабомби (Су-34,
Су-35), прибувають на так звані аеродроми підскоку. Це летовища для дозаправлення та переозброєння авіаційних частин у рамках проведення наступальних операцій поблизу лінії фронту. Для таких цілей Росія використовує аеродроми на окупованих територіях України та ті, що на її власній території, але ближче до кордону.
Оскільки сьогодні в України досить обмежені спроможності, аби збивати у небі авіабомби та їх носії, найбільш реалістичним планом руйнування тактики є знищення майданчиків та технічного обладнання на них.
Серед головних аеродромів підскоку на окупованій материковій частині України можна назвати аеродроми у Мелітополі, Луганську та Бердянську. У Криму найбільш активно росіяни використовують летовища поблизу міст Саки та Джанкой а також аеродроми Бельбек та Гвардійське. Якщо ви стежите за подіями на фронті, то всі ці назви будуть вам знайомі, адже ЗСУ неодноразово завдавали ударів по цих летовищах. Щоправда, армія РФ не вбачала у цьому небезпеки.
— Anton Gerashchenko (@Gerashchenko_en) May 15, 2024ATACMS для знищення літаків РФДо сьогодні. Річ у тому,
що касетні модифікації ракети ATACMS в рази небезпечніші для аеродромів, бо здатні розкидати суббоєприпаси. Ті, своєю чергою, дуже небезпечні для авіаційної техніки, адже навіть мінімальне пошкодження літака може вивести його з ладу.
Ба більше, достатня кількість далекобійних ракет ATACMS в України може надати ударам по таких майданчиках системного характеру. І тоді технічні втрати ВКС РФ можуть переважити над бажанням використовувати ці аеродроми, особливо враховуючи й без того ненадійний стан носіїв Х-101 та «Калібрів».
Звісно, з аеродромами підскоку, розташованими на території РФ близько до українського кордону, все складніше. Західні партнери досі забороняють використовувати їхню зброю для ударів по ворожій землі, а українських аналогів ATACMS наразі немає.
У підсумку можна констатувати, що Україна має хорошу можливість для позбавлення росіян майданчиків на захопленій території. Безумовно, це не усуне проблему КАБів повністю, але точно зможе зменшити кількість таких ударів.
