Жертв серед мирного населення в прифронтових регіонах України побільшало в останні місяці. У Харківській області після початку наступу російської армії кількість загиблих зросла в рази. У Донецькій області у травні та червні жертв також найбільше з початку року.
Загалом за останні півроку на підконтрольній Україні території від обстрілів загинули 806 мирних жителів, 3858 отримали поранення. «Верстка» розповідає, які українські регіони найбільше постраждали і які технології використовують зс рф, щоб завдавати руйнівних ударів по цивільній інфраструктурі.
Російський наступ стає все більш руйнівним
В останні місяці зс рф посилили тиск на фронті і разом з цим посилили удари по населених пунктах. За підрахунками «Верстки», найбільше жертв за перше півріччя 2024 року – у прифронтових Харківській, Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях. У дослідженні ми спиралися на повідомлення українських регіональних адміністрацій, служб надзвичайних ситуацій, прокуратури та інших відомств.
За перше півріччя найбільше жертв серед цивільних у Харківській області: 220 загиблих,
1192 поранені. Число постраждалих різко збільшилося у травні, коли російська армія почала наступ на Вовчанськ з території бєлгородської області. До нього у 2024 році у регіоні щомісяця гинули від 25 до 36 осіб. У травні число загиблих становило 85—майже втричі більше, ніж у попередньому місяці (29 осіб у квітні). Постраждалих стало також більше в 3,5 рази – у травні було поранено 481 людина.
На невеликий Вовчанськ, посеред якого зараз проходить лінія фронту, за два місяці активного наступу скинули не менше 300 авіабомб, кажуть українські військові. Z-канали викладали кадри бомбардувань та зруйнованого міста, зняті з коптера. «Вулиці у вогні. Вулиця за вулицею стирається з лиця землі. Навколо все в руїнах», – розповідала співробітникам ООН евакуйована з Вовчанська жінка. «Кров залила мені все обличчя, тому я не знаю, чи залишилося щось у квартирі. Скотч на наших вікнах зовсім не допоміг», – згадувала пережитий приліт 66-річна жінка з села Лук’янці, яке тепер захоплене російською армією.
Найкровопролитніший обстріл стався 25 травня, коли російський бомбардувальник скинув авіабомбу на будівельний гіпермаркет «Епіцентр»,
який знаходиться на найближчій до російського кордону околиці Харкова. У будівлі, що згоріла, загинули 19 людей, 54 постраждали.
На другому місці за кількістю жертв Донецька область. За півроку на підконтрольній Україні території тут загинуло 237 осіб, поранено 798. Хоча жертв у цьому регіоні менше, ніж у Харківській області, їхня частка в населенні навіть вища. За оцінками місцевої влади, у квітні на підконтрольній Україні частині Донецької області проживало близько півмільйона людей – приблизно вп’ятеро менше, ніж Харківської області.
До червня 2024 року за місяць на Донеччині гинула від 27 до 41 людини. У червні кількість жертв збільшилася до 61, поранених також було найбільше 247 осіб. Втім, найбільший за півроку удар російські війська здійснили ракетами С-300 ще 6 січня: тоді 11 людей загинули, 10 отримали поранення.
На третьому місці за кількістю жертв – підконтрольна Україні частина Херсонської області на правому березі Дніпра. Після відступу армії рф у 2022 році цей регіон постійно зазнає обстрілів. За півроку там загинули 103 особи, 554 поранені. У червні внаслідок прильоту до приватного будинку вибухову травму,
уламкові поранення тулуба та кінцівок отримала 102-річна жінка.
В інших прифронтових та прикордонних регіонах загиблих менше. У Запорізькій, Сумській, Дніпропетровській областях за півроку загинуло менше ніж 50 осіб.
Усього за перші півроку 2024-го на території під контролем України від обстрілів та мін загинуло не менше 806 осіб, поранено 3858 осіб. Підрахунки “Верстки” близькі до оцінки управління верховного комісара ООН. За його попередніми даними, за перші півроку на підконтрольній Україні 743 особи загинули, 2964 поранені. За весь час повномасштабного вторгнення “з 24 лютого 2022-го до 1 липня цього року” за даними ООН, на контрольованій Україною території загинули 8729 мирних жителів, 18907 поранені. За цей же період на окупованій росією території України, за даними ООН, загинули 2555 людей, поранені 3687.
Нові технології бомбардувань
Російська армія обстрілює прифронтові регіони артилерією, авіабомбами, ракетами із зенітно-ракетних комплексів С-300, а також дронами-камікадзе «Шахед». Крилаті та балістичні ракети дальньої дії зс рф також застосовують.
Саме авіабомби останнім часом серйозно погіршили становище і для українських військових на фронті, і для мирних жителів у населених пунктах поряд із ним, зазначає у розмові з «Версткою» військовий оглядач із Ізраїлю Давид Шарп.
У першій половині 2023 року обстріли авіабомбами були поодинокими, а восени росія різко наростила їх використання до 50 штук на день, розповідав речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За підрахунками західних та українських експертів, у жовтні та листопаді росія скидала вже понад тисячу бомб на місяць. Навесні 2024 року кількість запущених авіабомб почала перевищувати три тисячі штук на місяць, говорили президент та голова Міноборони України.
Як пояснює Шарп, поява на війні авіабомб у великій кількості сталася через те, що росія освоїла масове виробництво універсальних модулів планування та корекції (УМПК), які кріпляться на вже готові авіабомби типу ФАБ та ОДАБ. i УМПК дозволяє бомбі летіти на кілька десятків кілометрів в залежності від ваги та інших умов – спікер ВПС України називав діапазон 20–70 км, що дозволяє запускати бомби з російської території.
До цього нововведення російська прифронтова (тактична) авіація мала мінімальне значення, каже Шарп. Зс рф уникали її використовувати, оскільки для скидання бомби доводилося близько підлітати до мети – і бомбардувальники часто збивали.
На думку Шарпа, російські УМПК – це “напівкустарна” копія американських технологій типу JDAM і від західних стандартів високоточної зброї вони далекі. «При цьому бомби [все ж таки] долітають кудись у район цілей, не наражаючи бомбардувальники великої небезпеки», — каже він.
Небезпека від російської тактичної авіації продовжує наростати, тому росія стрімко вдосконалює технології, активніше їх застосовує та збільшує кількість боєприпасів, каже Шарп. Окремо експерт підкреслює, що всі останні місяці зростала потужність бомб, що застосовувалися з УМПК: з 250-кілограмової до 3-тонної.
По Харківській області авіабомби спочатку застосовувалися на прифронтових територіях. По столиці регіону зс рф вперше вдарили авіабомбою з УМПК у березні цього року. За підрахунками CIT, наприкінці місяця РФ зробила два такі обстріли, п’ять у квітні, дванадцять у травні.
У червні росія скинула на місто 19 авіабомб, повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Тактичній авіації рф вдалося дотягнутися до Харкова завдяки новому більш просунутому боєприпасу УМБП Д-30СН – це розвиток технології УМПК. Українські військові та чиновники охарактеризували новий боєприпас як «щось середнє між ракетою та КАБом» та оцінили його дальність у 90 км. Порівняно з УМПК у нового боєприпасу з’явився двигун, супутникове наведення, можливість запускати із наземних установок.
До початку червня зс рф також активно обстрілювали Харківську область із установок ППО С-300. Але після дозволу США бити комплексами HIMARS по прикордонній території росії атаки по столиці регіону за допомогою С-300 припинилися, заявила українська влада. CIT звертає увагу, що припинення обстрілів також збігається з поразкою комплексу С-300 у бєлгородській області.
Військовий дослідник Кирило Михайлов у розмові з «Версткою» підтверджує, що дозвіл використовувати HIMARS на території рф – це найважливіший фактор скорочення ракетних атак на Харків. За червень влада Харківської області повідомляла всього про два випадки обстрілів із С-300 за населеними пунктами області.
У такій ситуації для зс рф обстріли авіабомбами зручніші, оскільки літаки мобільніші і не наближаються так близько до фронту, зазначає Михайлов.
Для боротьби з авіаобстрілами Зеленський просить США також дозволити використовувати ракети ATACMS по аеродромах у глибині території росії. Ракет систем ППО Patriot проти такої кількості авіабомб просто не вистачить і до того ж ракети Patriot набагато дорожчі за авіабомб, пояснив президент. Перешкодити тактичній авіації зс рф також могло б переміщення Patriot ближче до кордону та фронту для ударів по самих літаках, але в такому разі вони вже ризикують потрапити під російський обстріл, каже Михайлов. Він додає, що атакувати російські бомбардувальники могли б і винищувачі F‑16, коли їх почнуть використовувати в Україні, але вони також будуть під ризиком поразки: наприклад, ракетами повітря-повітря винищувачів Су-35.
Як нові дрони призвели до обстрілу «Охматдит»
Віддалені від фронту міста ЗС РФ обстрілюють крилатими та балістичними ракетами дальнього радіусу дії, а також «Шахедами». На Одещині через них за півроку загинули 64 особи,
223 постраждали. У цьому регіоні більше жертв, ніж у деяких прифронтових, через два обстріли у березні. 12 людей загинуло під час обвалення під’їзду дев’ятиповерхівки через приліт «Шахеда». 21 особа загинула внаслідок удару по «рекреаційному об’єкту». Від повторного удару також постраждали та загинули рятувальники та медики. За даними місцевого видання «Думська», у неназваному готелі загинули зокрема два колишні високопосадовці, які служили у ЗСУ.
“Після першого вибуху я одразу ж прибігла до мами, – розповідала жінка, що живе по сусідству з готелем.— У неї стеля обвалилася. Я її тримаю, вона тремтить, плаче і тут другий вибух, і потім хвиля вирвала у нас шибки. А на вулиці тим часом поранені кричать і стогнуть”.
У Києві та Київській області за півроку від обстрілу загинуло десять людей і 168 отримали поранення. До останнього часу здавалося, що ППО у Києві «непробивна», каже Кирило Михайлов, який мешкає українській столиці. У першому півріччі у Києві обстріли з десятками постраждалих були лише взимку. Наголос зс рф робила на руйнування енергетичної інфраструктури по всій країні.
Українські енергетики кажуть, що росія змінила тактику обстрілів порівняно з 2022 роком: замість руйнування мереж, які легше лагодити, зс рф почали завдавати більш концентрованих ударів по інфраструктурі генерації енергії: ТЕС та ГЕС. Близько половини потужності генерації електроенергії було втрачено до липня. Не зазнавали бомбардування лише АЕС, на які тепер спирається українська енергетика. АЕС та альтернативної енергетики не вистачає, тож у містах по всій країні відключають електрику.
Обстріл енергетики став новим суттєвим ударом по економіці України. Дефіцит електроенергії знизив виробництво у важкій промисловості, а магазини та громадське харчування постраждали, зокрема, через непрацюючі холодильники в спеку, через що в деяких магазинах спорожніли полиці. Після серії обстрілів тарифи на електрику підвищилися на 60% Міненерго України пояснило це, зокрема, руйнуванням енергооб’єктів. МВФ через це погіршив прогноз на відновлення ВВП України цього року. Нацбанк України також зафіксував додатковий відтік населення за кордон через відключення електрики та її наслідки.
8 липня російська армія завдала по Україні найбільш руйнівного ракетного удару цього року. У Києві загинули 33 особи та 120 постраждали. Одна з ракет потрапила до найбільшої дитячої лікарні «Охматдит», також одразу кілька снарядів прилетіло військовим заводом «Артем». Австрійський військовий аналітик Том Купер висунув теорію, що така кількість ракет не була збита ППО через попередні російські атаки, у тому числі на радіолокаційні станції (РЛС). Внаслідок цього на території України утворився сліпий «коридор» від кордонів з рф до центральної частини України, через який непомітно пролітають ракети, а ППО над містами не встигає вчасно відреагувати.
Аналітик Михайлов не згоден, що проблема саме у цьому «коридорі», але визнає, що за останні місяці було знищено значну кількість українських РЛС. Як пояснює Михайлов, це відбувається через ще один технологічний прорив зс рф: удосконалені розвідувальні безпілотники тепер можуть залітати далі на територію України та засікати РЛС та ЗРК, по яких удари найчастіше завдаються балістичними ракетами «Іскандер». Їх можуть збивати лише Patriot,
каже Михайлов. А для боротьби з маленькими розвідувальними безпілотниками більша частина української ППО не призначена, тому українські військові починають впроваджувати новий спосіб боротьби з ними – таран малим FPV-дронами, які управляються в режимі реального часу через камеру.
Крім того, зс рф знайшли спосіб пробити українську ППО хитрими маневрами крилатих ракет, зазначив Михайлов.
«Це, звичайно, не додає впевненості у завтрашньому дні. Якщо кияни відчували себе у відносній безпеці, то зараз такого відчуття немає», – коментує Михайлов результати обстрілів 8 липня.
На думку Михайлова, зараз у росії, швидше за все, залишився лише «недоторканний» запас дальнобійних ракет на випадок війни з НАТО, але виробництво в рази більше довоєнного. Це дозволяє зс рф проводити приблизно 1-2 масованих обстрілу на місяць, які не настільки масштабні, як взимку 2022-2023 років, але все одно завдають значної шкоди. Крім того, виробництво дешевших авіабомб для прифронтової авіації також наростає, зазначає Михайлов.
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter,а також на наш канал в Telegram.Разом до Перемоги!
Сообщение Нова тактика обстрілів: в Україні різко збільшилась кількість жертв серед цивільних появились сначала на Iнформацiйний спротив.
