Очевидно, командування угрупування військ (УВ) противника “Центр”, протягом останніх днів змістили свої зусилля зі основної дирекції свого наступу безпосередньо на Покровськ (смуга дії 2-ї загальновійськової армії\ЗВА) трохи південніше – у смугу дії 90-ї танкової дивізії (тд), у бік м. Селідове та с.Карлівка, очевидно, таки зрозумівши усі перспективи, які перед ним відкриваються у разі розвитку наступу не стільки “строго” на захід, скільки на південь та південний захід, зокрема:
– Передові підрозділи 90-ї танкової дивізії (тд), при підтримці лівофлангових підрозділів 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) 2-ї ЗВА, таки прорвалися до дороги Селідово – Карлівка (Е-50) з півночи. При цьому, зуміли зав’язати бої за с.Михайлівка (не більше 2-х км до Селідово) та взяти під свій контроль с.Мемрик.
– Противник головними силами 27-ї мсд та очевидно за підтримки 114-ї омсбр продовжив активні наступальні дії “вздовж залізниці”, тобто в районі Новогродівки (по напрямку на Сухий Яр), а також в районі Маринівки й мав просування у північно-західній частині села.
Це дуже, й дуже погано.
Відтепер, УСПІШНА, до цього моменту, оборона ЗСУ в районі Карлівки та Галицинівки, яка, по-суті, стримувала противника не тільки у “глибшому” просуванні у бік власне Покровська, а й у сенсі розширення на південь смуги його наступу на Покровському напрямку, стає дуже проблематичною.
Й хоча, це повністю не усуває для противника флангову “проблему” , щодо організації та початку “битви за Покровськ” (адже місто Селідове продовжують контролювати ЗСУ), однак суттєво ускладнює для ЗСУ стан справ, як в районі Новогродовки та “Ярів” (це район Крутого та Сухого Ярів), тобто безпосередньо на Покровському напрямку, так й південніше у всьому районі між Красногорівкою та Українськом.
Це очевидні речі, які більш-менш грамотний “оператор” не може не бачити – наші підрозділи, які обороняються в районах с.Невелське, Карлівки, північніше Красногорівки, відтепер явно знаходяться у досить незручному становищі, по суті, вони “вагітні” на охоплення та оточення на суміжних флангах двох УВ противника – “Центр” та “Юг”.
Очевидний, наступний “хід” противника – прорив по дирекції Мемрик – Гірник (вихід на рубіж Українськ – Гірник),
з одночасним його просуванням по напрямку Красногорівка – Гірник й виходом на рубіж Кураховка – Гірник, реалізує цю “вагітність” дуже неприємними для нас пологами.
Щодо загальних темпів просування противника безпосередньо на Покровському напрямку, то вони протягом крайніх 3-4-х днів – трохи “пригальмували”, однак, у загальному сенсі це ще нічого не означає.
Ймовірно, це пов’язано із тим, що передові підрозділи 27-ї мсд противника та його 15-ї, 30-ї та 114-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) вимушено “втягнулися” у жорсткі бої за Новогродівку та на “природньому” бар’єрному рубежу по річках Журавка та Казений Торець й поки – не досить вдало для себе.
Що звертає на себе увагу людини, яка має можливість отримувати інформацію лише з відкритих джерел?
Зразу декілька особливостей дій військ противника на Покровському напрямку (смуга 2-ї ЗВА та 90-ї тд противника).
– Очевидне “пригальмовування” противника на відтинку між Красний Яр та Возвдвиженка. На цьому напрямку, противник мав суттєве просування, протягом крайніх 4-5-и діб, виключно у районі Новогродівки та південніше Красного Яру (ну як суттєве,
в одному випадку – на 250 метрів, в іншому на 1.6 км).
– Явний переніс головних зусиль противника у південну частину смуги наступу його УВ “Центр”. В “епіцентрі” їх, протягом найближчого часу, очевидно, опиняться – район м.Селідове та Українськ – Галицинівка – Курахівка – Гірник. Про причини цього переносу я писав вище й у минулому (чи позаминулому) огляді.
– Якщо противнику вдасться задумане, то скоріш за все, з Карлівки, з району північніше Красногорівки та з під Невельского ЗСУ доведеться відступити.
– Стає все більш очевидним факт – без “вирішення проблеми” м.Селідово противник навряд чи приступить (одак краще сказати, ЗМОЖЕ приступити) до якихось більш-менш масштабних РЕЗУЛЬТАТИВНИХ наступальних дій безпосередньо у бік Покровська.
Звісно, атакувати та штурмувати на цьому напрямку він не перестане, намагаючись прорватися ЗА позицію по річкам Журавка та Казений Торець, однак, якщо район Селідове залишиться під контролем ЗСУ , то тоді – над будь-якими силами та засобами противника, які намагатимуться прорватися у бік Покровська, буде “довлеть” можливість контр-атакуючих дій ЗСУ їм у фланг,
причому, у достатньо “значимомом” тактичному масштабі.
Ну й головне.
Очевидно, з нещодавніх пір командуванню, як всього УВ “Центр”, так й його 2–ї ЗВА зокрема стало “чомусь” не вистачати боєздатних сил й засобів, щоб “интенсивно атаковать” ЗРАЗУ й СКРІЗЬ, по всій смузі свого наступу.
Доводиться інтенсивно чередувати (міняти) ділянки та напрямки докладання своїх основних зусиль, активно перегруповувати сили та засоби, та й загальні темпи “трохи підвпали”.
Щоб картинка була ще більш “випуклою” у масштабі всього УВ “Центр”, наступним разом розглянемо ситуацію на “допоміжному” Торецькому напрямку, де оперують війська (сили) іншої армії УВ “Центр” – 41-ї ЗВА.
Й потім, якраз й спробуємо зробити висновки, щодо проміжних етапів літньо-осінньої кампанії противника на 2024-й рік, щодо його “головного” операційного напрямку додавши туди “суб’єктивних оцінок” з інших операційних напрямків.
Координатор групи ІС Костянтин Машовець
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter а також на наш канал в Telegram Разом до Перемоги!
Сообщение Особливості дій противника на Покровському напрямку – огляд групи ІС появились сначала на Iнформацiйний спротив.
