23 серпня під час виконання бойового завдання, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України від поранень несумісних із життям, поблизу села Діброва Сєвєродонецького району, Луганської області загинув Герой з Волині Василь Забокрицький
Про нього розповілаволонтерка Катерина Мокренко
Він був одним із пʼяти дітей в батьківському домі. Четверо синів та донечка зростали та тішили батьків.
Василь один з тих, кого називали «наш АТОвець». Бо його війна почалася ще 10 років назад. Відслужив за контрактом, зовсім не на довго повернувся в рідний дім, бо від першого ж дня повномасштабного вторгнення пішов захищати свою землю.А 23 серпня 2024, для нього війна закінчилася. Бо відібрала найцінніше - життя
У селі Василя дуже поважали, адже він був дуже роботящий, усе вмів, усе в домі та на обійсті було до ладу, у всьому порядок.
Було за що поважати побратимам, бо завжди ставив їх на перше місце. Казав: шкода їх, молодих, вони ще й не жили толком. Тому, краще я піду аніж вони». Та й коли волонтери приїздили, то виділяв на зустріч тільки кілька хвилин, адже завжди поспішав.
Разом з дружиною виховав трьох доньок.
Дві старші доні закінчили школу із золотими медалями, найменша перейшла в 11 клас.
