На фронті від початку доби 9 вересня зафіксували 147 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, найбільше боїв – на Курахівському і Покровському напрямках.
«На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 46 бойових зіткнень різної інтенсивності. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Красногорівка, Костянтинівка і Георгіївки, де відбулося близько 75 відсотків усіх боїв. Окрім того ворог атакував у бік Галицинівки, Українська і Желанного Першого», – йдеться в повідомленні.
«Потрібно бути реалістами» – міністр оборони Нідерландів про плани Путіна щодо Донбасу
«На Покровському напрямку зберігається висока інтенсивність бойових дій. Кількість боєзіткнень зросла до 33. Загарбники продовжують натиск на наші позиції поблизу Воздвиженки, Зеленого Поля, Новотроїцького, Гродівки, Новогродівки, Селидового і Михайлівки. Нашими захисниками на цей час зупинено всі атаки. Основні зусилля сьогодні ворог прикладав у районі Новогродівки, де відбулось майже 40 відсотків від усіх сутичок»,
– зазначили в Генштабі.
За повідомленням, загарбники завдали по території України два ракетних удари, застосувавши дві ракети, 71 авіаудар (скинули 91 КАБ), також задіяли 593 дрони-камікадзе.
Артилеристи «Кара-Дагу» зупиняють піхоту РФ на «дуже тяжкому» Покровському напрямку (фоторепортаж)
Дорога на позиції українських військових пролягає повз поля соняхів
Артилеристи-нацгвардійці Дмитро і Юрій працюють разом з аеророзвідкою, яка коригує їхню роботу. Аеророзвідка знаходить ціль, розрахунок швидко споряджає гармату
Зарядник Дмитро тримає в руках 105-мм снаряд до американської гаубиці M101. Попри свій доволі поважний вік, кажуть бійці, гаубиця в умілих руках і за допомогою аеророзвідки є грізною зброєю ближньої дії
Олександр у цей час готує снаряди. Для М101 підходять осколково-фугасні, бронебійні та інші типи снарядів. Максимальна дальність стрільби становить 11270 м
Україні причіпні гаубиці M101 калібру 105-мм передали країни Заходу в рамках оборонної допомоги
Звучить команда «Постріл!»
В Олександра вже готовий снаряд, він швидко його передає Дмитру, який за мить його заряджає
«Постріл!» – голосно дає команду Юрій
Так артилеристи здійснюють кілька пострілів у бік російської піхоти, яка намагається шутрмувати позиції українських військ. Протягом хвилини після кожного пострілу все навколо затягує пилюка і дим, через які пробивається осіннє сонце
Дмитро відкидає гільзу після пострілу
Хлопці відпрацювали ціль, після цього з'являється можливість випити кави та перекурити
Сашко палить цигарку і коротко розповідає про себе: «Мені 22 роки, служу в Національній гвардії України. З 2020-го на строковій, і моя служба плавно перейшла на війну, підписав контракт, в цивільному житті працював зварювальником»
Юрій пропонує кореспондентам та побратимам каву. Йому 40 років, на повновномасштабній війні він з другого дня – пішов добровольцем. Зараз він – командир гармати. У цивільному житті працював вогнетривником на металургійному заводі у Запоріжжі
Дмитро (32 роки) з перших днів повномасштабного вторгнення в лавах Нацгвардії, також пішов добровольцем. Пів року був у піхоті, зараз – зарядник на гарматі. У цивільному житті працював в аграрному секторі 
31-річний Дмитро в перші дні війни пішов добровольцем.
«Перший рік був у штурмовій піхоті. Потім мене як спеціаліста-навідника підрозділ забрав сюди, потім я став командиром гармати. Так і працюємо», – каже він. В цивільному житті Дмитро – машиніст крана металургійного виробництва
Нашу розмову з бійцями перериває шипіння рації й команда Юрія «До бою!». Вода для кави холоне в чайнику на портативній газовій плитці
«Інтенсивність дуже велика, б/к використовуємо дуже багато, здебільшого по піхоті, дуже багато йдуть – і великими, і малими групами, і вдень, і вночі», – каже Юрій про оперативну ситуацію
«Давай ще один по координатах», – чути хриплий та втомлений голос із рації
Дмитро швидко заряджає гармату, Дмитро і Юрій швидко вносять коректуру
Олександр закриває вуха, звучить постріл, і настає тиша
«Це дуже тяжкий напрямок, постійні «м'ясні штурми» піхоти, працюємо постійно. Будемо відбивати. Який би ти не був навчений, артилерії все одно», – каже Дмитро.Військові знову ставлять чайник на каву
Звучить команда «До бою!». Олександр швидко одягає шолом, вимикає воду і біжить до гаубиці. Кава знову відкладається на невизначений час.
«Піт артилерії рятує кров піхоти», – кажуть артилеристи
Дмитро поспіхом допалює цигарку, гасить її й кидає в залізну банку
Ми їдемо у задимленому просторі, навколо коливаються поля соняхів, які, мабуть, не встигнуть вже зібрати. Горизонт палає.Покровський напрямок, вересень 2024 року
У ніч на 9 вересня проєкт DeepState повідомив, що російська армія захопила село Водяне на північний схід від Вугледару. Тепер від цього села до міста агресору залишилося близько чотирьох кілометрів, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Лінія фронту на Времівській ділянці, до якої належить Вугледар, рухалася протягом останніх двох тижнів – у районі Пречистівки, Микільського і Водяного. Аналітики DeepState зробили висновок, що Росія вирішила обійти місто з флангів.
Тим часом, американський Інститут вивчення війни (ISW) днями пов’язав активізацію агресора в районі Вугледару з тим, що РФ хоче ліквідувати широкий виступ ЗСУ на захід і південний захід від Донецька і просунутися до траси Н-15 Донецьк–Запоріжжя. Також аналітики припустили, що наступ на Вугледар має на меті скувати Сили оборони і створити умови для наступу на Покровському напрямку.
