Інформація про те, що Селидове на Донеччині начебто перебуває у напівоточенні російської армії, не відповідає дійсності. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів кореспондент Мар’ян Кушнір, який перебуває на Покровському напрямку. Він додав, що «днями планує поїхати з військовими в район Селидового».
«Чи Селидове у напівоточенні? Я б так не сказав. Для мене це дуже дивна інформація, оскільки можливо завтра-післязавтра я планую у ці напрямки їхати, працювати з військовими, які готові там показати все, що відбувається. Тобто це означає, що вони готові повезти ще плюс одну людину, а це означає, що там більш безпечно. Тобто говорити про якесь напівоточення – вкрай складно. Навіть по DeepState... Що таке напівоточення? Це коли залишається один шлях в’їзду-виїзду. Але їх там – не один шлях. Тому це дуже гучно сказано про напівоточення», – зазначив Кушнір.
Нескінченний бій. Один день на Покровському напрямку із артилеристами бригади «Кара-Даг» (фоторепортаж)
Андрій пропонує кореспондентам та побратимам каву.Йому 36 років, на повновномасштабній війні він з 1 березня 2023 року.
Будівельник у цивільному житті, зараз він – механік-водій
Артем палить цигарку, і коротко розповідає про себе: «Мені 40 років, з перших днів повномасштабного вторгнення у лавах Нацгвардії, пішов добровольцем. У цивільному житті працював на металургійному заводі в Запоріжжі, зараз командир САУ»
САУ «Гвоздика» – радянська зброя калібром 122 міліметри, яка здебільшого застосовується по живій силі
Максимальна відстань влучання «Гвоздики» – 15 кілометрів. «Якщо на зменшеному заряді – 12 кілометрів 800 метрів, – кажуть бійці. – Є 122-міліметрові снаряди, є осколкові, є фугасні, є світло, є дим»
«Я Славік, мені 48, на повномасштабній війні з перших днів, в цивільному житті займався корпусними меблями, на гарматі я заряджаючий» – так представився військовий із сивою бородою, як у морського капітана. На цьому фото він показує символічний дзвін – такий, як ті, що є на кораблях, але зроблений зі стріляної гільзи.«Буває, по кілька днів не спиш, можеш команду не почути, а це чують всі», – каже він з усмішкою
Аеророзвідка виявила переміщення російської піхоти, військові одразу ж відпрацьовують по координатах.
«Постріл!» – голосно кричить Артем, і все навколо затягує пилом
За хвилину з САУ «Гвоздика» можна зробити до шести пострілів.«Спочатку ми заряджаємо 122-міліметровий снаряд. Потім, після снаряда, ми заряджаємо гільзи. Це у нас повний снаряд, він потужніший. Є ще зменшений, вони трохи слабше стріляють. На різні відстані беремо різні снаряди. Якщо ми хочемо через висоту перекинути, через посадки, – беремо зменшений. Якщо нам потрібна тільки дальність – беремо повні снаряди. На них приціл буде нижчим і снаряд летітиме нижче», – розповідають військові
Військовий бригади «Кара-Даг» тримає снаряд калібру 122 міліметри для САУ 2С1 «Гвоздика». Вага такого снаряда – понад 21 кілограм
Основна наша ціль – це російська піхота. Вони кажуть, що російські солдати переважно «йдуть малими групами, але постійно, 24/7, і вдень і в ночі»
Дмитро зістрибує з САУ після роботи по цілі.«Мені 22 роки, служу в Національній гвардії України. Спочатку на строковій службі, і моя служба плавно перейшла на війну, підписав контракт, зараз навідник», – розповів він
Після роботи хлопці миють руки.
Поки аерозвідка шукає нові цілі для ураження, вони мають трохи часу відпочити.Воду для кави гріють у польових умовах, багаття розводити не можна – дим від нього може демаскувати позицію артилеристів
В'ячеслав показує малюнки, які розмальовує у вільний час. Каже, це його заспокоює
«Складний напрямок, але, здається, поки тримаємо, вибору немає. Намагаємось не пропустити. У кожного сімʼї, дім, про них думаєш у першу чергу, – каже В'ячеслав. – Не шкодую що пішов на війну, дружина і зараз плаче: «Може ти якось повернешся?» А як я пацанів кину? А скільки їх загинуло, переступити через всі ці принципи, я не з тої породи».У бійця виступили сльози, він швидко змахує їх рукою і йде готувати САУ до подальшої роботи
У небі чутно звуки дрона, Артем швидко хапає помпову рушницю. За словами бійців, вона чи не найкраще підходить для збиття дронів, які низько летять.Цього разу дрон пролітає повз і летить далі. Дронів тут настільки багато, що інколи важко зрозуміти – це «свій» чи російський, кажуть військові
Артем викидає з САУ стріляні гільзи і розповідає: «Я з перших днів на повномасштабній,
це мій обовʼязок, я давав присягу, я люблю свою країну, в мене є сімʼя і діти, я їх захищаю. З нічної зміни пішов у військкомат у перший день, я нікому нічого не сказав – мовчки пішов на війну. Тільки після того, як мене розподілили в підрозділ, я подзвонив додому дружині та дітям і сказав, що я не прийду я пішов на війну»
Ми їдемо у задимленому просторі. Навколо горять поля і села.Покровський напрямок, жовтень 2024 року
Водночас, розповідає кореспондент Радіо Свобода, «шляхи сполучення як до Селидового, так і до Покровська, перебувають під вогнем FPV-дронів російської армії».
«Під’їзди до Селидового контролюються FPV-дронами, але знову ж таки, Покровськ теж частково контролюється FPV-дронами, тому що дрони мають можливість залітати дуже глибоко в лінію боєзіткнення», – наголосив він.
Раніше російські ЗМІ повідомляли, що нібито «армія РФ перерізала автодорогу Селидове-Курахове, а також про нібито взяття угруповання ЗСУ у кліщі у Селидовому». За словами Віталія Міловідова, пресофіцера 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг», «російські сили намагаються створити умови для напівоточення Селидового».
Військові РФ у день народження Путіна пообіцяли йому «повну перемогу над нацистським режимом»
Російські війська сформували кліщі для Селидового: як діятимуть далі?Повномасштабна війна Росії проти України
