Олексій Попов був стрільцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Став на захист Батьківщини цьогоріч. Воював із ворогом на донецькому напрямку. Загинув при виконанні бойового завдання 22 жовтня в районі міста Покровськ. Оборонцю було 34 роки. Повідомили у пресслужбі Вінницької міської ради.
25 жовтня трагічно обірвалося життя мужнього нацгвардійця Сергія Логайчука. Повідомили у пресслужбі Калинівської міської ради.
27 жовтня, Жмеринська міська територіальна громада «живим коридором» провела в останню путь мужнього воїна Володимира Богачука. З травня 2023 року стояв на захисті рідної землі. Був матросом 37-ї окремої бригади морської піхоти. 7 жовтня у населеному пункті Торецьк Володимир Богачук з побратимами потрапив під обстріл ворожих дронів та впродовж декількох годин знаходився у задимленому підвалі палаючої будівлі. Хлопці зуміли вибратись з палаючої пастки та потребували серйозної медичної допомоги. Вони були доставлені до медичного закладу у Дружківку, а згодом переведені на лікування до Дніпра та Києва. Але серце молодого 28-річного воїна не витримало та 22 жовтня назавжди зупинилось в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні.
Повідомили у пресслужбі Жмеринської міської ради.
Байков Олександр Володимирович народився 8 липня 1987 року в смт. Брацлав Тульчинського району. У 1989 році переїхав з родиною у місто Тульчин. Навчався в Тульчинській загальноосвітній школі Nº2. 24 лютого 2022 року добровольцем був призваний до лав Збройних Сил України. Молодший лейтенант Байков Олександр Володимирович служив заступником командира 3 механізованої роти. Загинув 16 липня 2023 р. під час ведення бойових дій у період дії воєнного стану при виконанні бойового завдання із захисту України внаслідок штурмових дій противника в районі н.п. Хромове Бахмутського району Донецької області. Повідомили у пресслужбі Тульчинської міської ради.
Маліновський Андрій Вікторович народився 11 грудня 2005 року в с. Козятині, навчався в 9 – й школі, далі в училищі. Ходив у військкомат ще до 18 років. Його відмовляли, як могли, але рішення Андрія було непохитним. В березні 2024 року підписав контракт. Військовий вишкіл проходив в навчальних центрах Чернігівщини та Львівщини. 18 липня, під час виконання завдання, в населеному пункті Піщане,
Харківської області, в результаті скидання саморобного вибухового пристрою з безпілотного літального апарату противника Андрій з позивним «Малінка», отримав дуже важкі поранення. І почався довгий час лікування в Харкові, Києві, Львові та Вінниці. Перебуваючи в Харківській лікарні отримав високу нагороду, за підписом бригадного генерала, командира оперативно-тактичного тактичного угрупування військ «Харків» - медаль« Хоробре серце». Лікарі робили все можливе, аби Андрій одужав, але 24 жовтня 2024 року, Маліновський Андрій Вікторович - солдат, стрілець – зенітник – радіотелефоніст, зенітно – ракетного відділення, зенітного ракетно – артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А 1445 від отриманих поранень помер. Повідомили у пресслужбі Козятинської міської ради.
7 вересня 2024 року біля населеного пункту Залізне Бахмутського району Донецької області ворожий дрон забрав молоде життя захисника України. Кравця Михайла Вікторовича, 1993 р.н., солдата, с. Широка Гребля (встановлення особи загиблого 25.10.2024р.). Повідомили у пресслужбі Хмільницької міської ради.
Нагадаємо, окупанти влучили поруч з житловим будинком у Харкові.
Щоб отримувати новини вчасно підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: взято з вказаних джерел.
Головне фото: з відкритих джерел
